Волинянин, який втратив на війні ногу, хоче повернутися у стрій (ФОТО, ВІДЕО)

Боєць Володимир Сапіга з дружиною Людмилою та дітьми на реабілітації у Володимирі. Фото: Суспільне Луцьк

37-річний майстер-сержант Володимир Сапіга отримав у боях з російськими військами два осколкових поранення та втратив ногу. Чоловік переніс п’ять операцій та нині проходить реабілітацію у Володимирському ТМО.

Боєць розповів Суспільному, що після протезування хоче повернутися до побратимів на передову.

У лавах ЗСУ Володимир Сапіга уже 20 років, спочатку служив у прикордонному загоні. Коли розпочався повномасштабний наступ разом із побратимами 14-ї окремої механізованої бригади перебували на полігоні. Війну зустрічали на Житомирсько-Київському напрямку, – каже військовослужбовець.

З кінця квітня їхня бригада брала участь у боях на Донецькому напрямку. Каже: служив у групі інженерного забезпечення.

Володимир Сапіга під час служби, травень 2022 року. Фото: Володимир Сапіга

Поранення чоловік отримав 21 травня 2022 року під час масованих російських обстрілів.

“Обстрілювали й вертольотами, і градами, і ураганами, все, що в них було. І навіть обстрілювали фосфором. 21-го травня, прилетіло. Снаряд… Осколки посікли ногу”, – каже боєць.

Володимир Сапіга на реабілітації у Володимирському ТМО з 13-річним сином. Фото: Суспільне Луцьк

Володимир розповідає: після поранення лікарі пришили йому ногу, однак почалися ускладнення, тож згодом довелося її ампутувати: “Вибору не було: або моє життя, або ампутація”.

З його слів, після ампутації найбільшу підтримку отримує від своїх рідних: дружини, тринадцятирічного сина та п’ятирічної доньки, яка називає тата героєм.

Володимир Сапіга з сином та донькою на реабілітації у Карпатах. Фото: Володимир Сапіга

Польські волонтери зробили Володимиру Сапізі тимчасовий протез. Нині вони збирають гроші для нового, який дасть можливість 24 години ходити без жодних обмежень, – говорить боєць. З його слів, щоб зібрати гроші для такої операції знадобиться декілька місяців. Каже, коли отримає новий протез, планує повернутися до своїх побратимів на поле бою.

Богдана Шевчук