Сьогодні редакція КНК Медіа продовжує досліджувати дану тему. І на це є причини.
Декілька днів тому автор зазначеної публікації отримала письмовий коментар за підписом Голови цього суду Андрія Горяйнова щодо наявного інформаційно-платіжного терміналу. Виявляється, облаштування даного пристрою покладено на Всеукраїнську громадську організацію інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» (далі — ВГОІ). Такий обов’язок передбачений договором, укладеним на виконання програми «Право на справедливий суд осіб з обмеженими можливостями». Її розробила сама організація і затвердила Рада суддів України своїм рішенням № 54 від 5 червня 2015 року (далі — Рішення № 54).
Значить, є дві групи інформаційно-платіжних терміналів. Перша — пристрої, облаштовані ВГОІ за Програмою, затвердженою Радою суддів України.
Друга — термінали, встановлені в рамках угоди між Державною судовою адміністрацією України (ДСАУ) та проектом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя».
Однак, ознайомившись із зазначеною Програмою, журналісти КНК Медіа з’ясували, що вона містить лише вказівку на зручність терміналу для споживачів загалом. Він має полегшити сплату судового збору та інших платежів, а також ознайомити із зразками процесуальних документів на місці. Жодної згадки про адаптацію даного пристрою до потреб людей з інвалідністю в цьому документі немає. Лише картинка людини в інвалідному візку біля терміналу натякає на таку можливість.
Далі пан Горяйнов повідомив, що термінал у Київському апеляційному адміністративному суді не введений в експлуатацію. Причина — незавершене програмне забезпечення, що відповідало би умовам договору і Рішенню № 54. Голова органу судової влади висловив сподівання, що всі поставлені в межах Програми і договору термінали відповідатимуть потребам людей з інвалідністю.
Трохи раніше цього коментаря Голова ВГОІ Олександр Вознюк письмово повідомив редакцію КНК Медіа, що такі термінали встановлено у чотирьох судах. Крім Київського апеляційного адміністративного суду, під дію програми потрапили Окружний адміністративний суд м. Києва, Київський апеляційний господарський суд і Святошинський районний суд м. Києва.
За словами пана Вознюка, розробка відповідного програмного забезпечення триває. При цьому він нагадав нашому виданню, що розробка будь-якого програмного забезпечення займає час і вимагає значних ресурсів. І далі запропонував нам спільно здійснити заходи з озвучування меню терміналів, якщо ми знаємо наявні можливості для цього і готові взяти участь у його розробці.
Тобто, ВГОІ взяла на себе соціально значуще зобов’язання, не маючи засобів до його виконання. І це при тому, що Олександр Григорович Вознюк, керівник організації, є адвокатом від травня 2009 року. Така людина повинна знати про неприпустимість невиконання взятих на себе договірних зобов’язань.
Щоправда, у професійній діяльності цього правозахисника був один неприємний момент. Згідно з даними відкритого Єдиного реєстру адвокатів України у квітні 2013 року на адвоката Вознюка було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права займатися адвокатською діяльністю строком на 1 рік. Нормою ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено можливість накладення такого стягнення лише в трьох випадках:
– повторного протягом року вчинення адвокатом дисциплінарного проступку;
– порушення ним вимог щодо несумісності, передбачених ст. 7 цього Закону;
– систематичного або грубого одноразового порушення ним правил адвокатської етики.
За який саме вчинок Олександр Вознюк був підданий такому суворому заходу редакції КНК Медіа не відомо. Однак і нинішні його дії на посаді Голови ВГОІ свідчать про неповажне ставлення до закону, українського правосуддя, а також до потреб людей з інвалідністю.
Водночас привертає увагу, що Рада суддів України доручила такому «ненадійному» керманичу забезпечення доступності правосуддя для відповідної категорії населення за бюджетні кошти. Або керівництво цього органу суддівського самоврядування не перевірило, з ким має справу, заподіявши значну шкоду державі і допустивши цим самим злочинну недбалість. Або до розробки і реалізації Програми та засвоєння бюджетних коштів було допущено «свою людину». Дані обставини є темою окремої статті.
Насамкінець Голова Київського апеляційного адміністративного суду запевнив журналіста КНК Медіа, що усвідомлює потреби людей з інвалідністю. Керівництвом суду постійно розробляються заходи з поступового переходу до універсального середовища, що задовольняло би потреби кожного громадянина.
Сподіваємось, ці благородні наміри будуть реалізовані найкращим чином.
