Тонкощі інклюзивного навчання. Відповідає керівниця директорату інклюзивної і позашкільної освіти МОН. Частина 1

“Нова українська школа” розпочинає серію онлайн-трансляцій з експертами з інклюзії, під час яких вони відповідають на запитання читачів. Перша трансляція була з очільницею директорату інклюзивної і позашкільної освіти МОН Валентиною Хіврич.

Це – перша частина її відповідей. Подивитись трансляцію можна за цим посиланням.

Дивіться відповіді про:

– корекційно-розвиткові послуги на педагогічному патронажі;

– чи має право дитина із ЗПР на асистента вчителя;

– послуги в ІРЦ безоплатні для батьків і дітей;

– надбавки;

– скільки коштує година корекційно-розвиткового заняття;

– чи можуть людину зі спеціальною освітою призначити асистентом вчителя замість того, який уже є у школі;

– чи може бути оплачуване завідування ресурсною кімнатою;

– чи можуть батьки звернутись в ІРЦ не за місцем проживання;

– чи можуть в ІРЦ вимагати довідку від психіатра;

– розподіл роботи між учителем і його асистентом;

– корекційно-розвиткові заняття під час канікул.

– Чи може дитина на педагогічному патронажі отримувати корекційно-розвиткові послуги?

Індивідуальна форма має три позиції: екстернат (коли дитина сама опановує матеріал), сімейна форма і педагогічний патронаж.

Для педагогічного патронажу необхідні підстави, бо цю форму забезпечує держава. Окрім медичних підстав, це може бути проживання віддалено від школи або коли не збирається хоча би 5 дітей і не можна відкрити повноцінний клас.

Якщо навчання на педагогічному патронажі не викликано тим, що дитина має проблеми зі здоров’ям, надається обмежена кількість годин. Наприклад, у початковій школі це 5 годин на тиждень, у базовій – 8 годин, у старшій – 12 годин.

Коли ж дитина має проблеми зі здоров’ям, і через це в неї постійно чи тимчасово педагогічний патронаж, тоді дається більша кількість годин. У початковій школі – 10, у базовій – 12 і у старшій – 16 годин. Адже тут враховано всі корекційно-розвиткові заняття, які мають проводити з такою дитиною.

Отже, говорити, що педагогічний патронаж здійснюється окремо, а корекційно-розвиткові заняття повинні ще додатково надаватися – неправильно.

Корекційно-розвиткові заняття оплачують додатково, тільки якщо дитина навчається за інклюзивною формою. Тобто дитина приходить на заняття, бере участь у них разом з іншими дітьми класу, але й може додатково мати корекційно-розвиткові заняття відповідно до тої кількості і з тими фахівцями, які вказані в її висновку ІРЦ.

– У дитини затримка психічного розвитку. Чи вона має право на асистента? Які можна проводити корекційно-розвиткові заняття? З ким?

Ми не можемо дати вам конкретну рекомендацію. Адже дитина із затримкою психічного розвитку може мати ще якісь проблеми і потребувати асистента дитини. А може й не потребувати – це визначають працівники ІРЦ і прописують у своєму висновку.

Щоб працівники ІРЦ не відштовхувалися від “особистісного” бачення проблеми, як-то було у ПМПК, а висновок одній і тій же дитині в Одесі чи в Києві був однаковий, ми придбали спеціальні методики. Це дозволяє зробити висновок уніфікованими, щоб він не залежав від особистості того, хто працює з дитиною, а відображав проблеми чи особливості, які справді є в дитини, та констатував, що їй потрібно, щоб вона могла успішно розвиватися.

Для цього закуплені і адаптовані в Україні методики міжнародного зразка і спеціально навчені працівники ІРЦ. Частина працівників не змогли скласти іспит на право користуватися цими методиками. Але ми сподіваємось, що вони все ж опанують той матеріал і також долучаться до когорти працівників, які можуть користуватись методиками.

– Чи платні послуги в ІРЦ?

ІРЦ надають послуги безкоштовно, але це не значить, що вони нічого не коштують. Просто їх оплачує держава.

– Я вчитель-логопед ІРЦ, маю повну вищу освіту, не маю категорії, стаж 6 років. Заробітна платня – 5100 гривень (ще й кожного місяця платять то більше, то менше). У бухгалтерії сказали, що посадовий оклад складає 3400 гривень (незалежно від мінімальної заробітної платні). До дітей з ОТГ додали ще два райони (понад 70 дітей), але зарплатня не змінилася. Замість 25% за спецзаклад платять 20%. Чи це законно? Якщо ні, куди звертатися по допомогу?

Якщо у вас є повна вища освіта, то у вас має бути вищий тарифний розряд – не 10-й, а 11-й. Відповідно, ви маєте отримувати всі надбавки.

Потрібно написати звернення в бухгалтерію, де ви отримуєте заробітну платню, або до керівника закладу, і попрохати їх обґрунтувати її: який береться розряд, на підставі якого документу, які нарахування і чому, наприклад, не доплачують 25%. Вам дадуть обґрунтовану відповідь, з якою потім можна або звертатися у вищий орган або в суд, якщо вас щось не влаштовує.

– Відповідно до додатку до постанови КМУ від 25 серпня 2004 р. №1096, за роботу в інклюзивних класах (групах) у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти встановлюється надбавка у граничному розмірі 20%. Чи означає це, що може нараховуватись менше, ніж 20% залежно від складності предмету за рішенням районного відділу освіти або за поданням адміністрації школи?

Граничний розмір – той, який не можна перевищувати. Якби було написано просто “нараховується 20%”, тоді нараховували б виключно 20%. Але оскільки є “граничний розмір”, доплата може бути меншою за 20%.

Розмір надбавки залежить від того, як визначає засновник чи керівник закладу, наскільки складно працювати вчителеві в цьому класі.

Якщо ви вважаєте, що у вас справді є складні діти в класі та дуже велике навантаження на вчителя і його асистента, ви можете звернутися до засновника і обґрунтувати, що треба збільшити доплату, якщо вона у вас не 20%. Але якщо у класі, наприклад, навчається дитина, яка має лише затримку психічного розвитку, особливо проблем немає, тоді може бути і менша доплата.

– Чи надається надбавка психологу за корекційно-розвиткові заняття в інклюзивних класах загальноосвітньої школи?

Психологи можуть здійснювати корекційно-розвиткову роботу в закладі освіти двома напрямами. Перший – коли психолог чи інший педагог тарифікований на цю роботу і отримує заробітну платню в межах своєї тарифікації. Тоді він проводить заняття в межах педагогічного навантаження, яке має в цьому класі.

Інший варіант – коли він має свою педагогічну ставку, а додатково керівник закладу з ним укладає угоду на надання корекційно-розвиткових послуг для використання субвенції, яка є на підтримку осіб з ООП для проведення корекційно-розвиткових занять. У такому разі керівник оплачує ці корекційно розвиткові заняття за актом виконаних робіт. Це може бути залучений фахівець з іншої організації, працівник ІРЦ або працівник із цього ж закладу.

Ці заняття оплачують відповідно до того, як оплачують заняття доцента або кандидата наук. Це встановлено відповідно до додатку 5 постанови Кабміну від 30 серпня 2002 р. №1298 “Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної схеми”. Окрім того, ці оклади підвищуються на 20% за роботу з дітьми з ООП.

– Скільки коштує година корекційно-розвиткового заняття?

У 2019 році вартість одного корекційного заняття становить 78 гривень 38 копійок із податками. Якщо відняти податки, то залишиться сума за одну годину корекційно-розвиткових занять.

Одна година корекційно-розвиткових занять оплачується як астрономічна година, але фактично проводиться як академічна. Індивідуальне заняття – 25-35 хвилин, групове – 35-45 хвилин. Але це не значить, що спецпедагог працює з дитиною безпосередньо тільки 25 хвилин. Він може бути з дитиною більше, а 25 хвилин здійснювати тільки корекцію. Іноді необхідно налагоджувати контакт із дитиною, і на це треба більше, ніж 25 хвилин.

– Маю ступінь магістра, логопед, організатор спеціальної та інклюзивної освіти. На роботу не беруть асистентом учителя тому, що у школі вже є асистент без спеціальної освіти. Чи маю я право претендувати на посаду асистента вчителя?

Це внутрішнє питання школи. Якщо керівник школи взяв цю людину на контракт, наприклад, до кінця навчального року, то переривання цього контракту – безпідставне. Але якщо людину взяли на контракт до моменту, як з’явиться асистент вчителя з педагогічною освітою, – тоді керівник може розірвати цей контракт.

Це питання, яке вирішується на рівні керівника закладу. Людина, яка хоче влаштуватися на роботу, повинна просто звернутися із заявою до керівника. Важливо не тільки запитати особисто чи зателефонувати, а подати своє запитання чи звернення в письмовому вигляді і зареєструвати його в закладі освіти. Вам обов’язково в місячний термін повинні дати обгрунтовану відповідь.

– Завідування всіма кімнатами, залами і кабінетами у школі оплачується. Ресурсною – ні. Чому?

Ідея, щоб за завідування ресурсною кімнатою була доплата, – слушна. Ми працюємо над тим, щоб внести зміни в законодавчі документи. Зараз опрацьовуємо закон “Про освіту”.

Справді, ресурсна кімната також потребує завідування. Повинна бути людина, яка її облаштовуватиме і слідкуватиме, щоб там були відповідні засоби для навчання чи корекції дитини. Але оскільки ці кімнати створилися тільки недавно, у нормативних документах ще немає завідування ними.

Також, враховуючи, що і заклади освіти, і ІРЦ є комунальними закладами, вони можуть звернутися до засновника (як правило, рада місцевого рівня). Рішенням ради може бути введена додаткова посада за кошти місцевого бюджету, якщо ви це обґрунтуєте. Наразі є не так багато ресурсних кімнат, отже – це не дуже великі гроші для бюджету.

Хочу звернути увагу, що не треба боятися звертатися до засновників із пропозиціями, тому що не завжди вони знають, яка є потреба на місцях.

– Чи мають право батьки звернутися за допомогою до сусіднього районного центру при тому, що в їхньому районі є свій ІРЦ?

Відповідно до Положення про інклюзивно-ресурсний центр, батьки мають право звертатися в будь-який ІРЦ, в який вони вважають за потрібне. Але тоді би хотілося, щоб було обґрунтування, чому саме вони не хочуть звертатися у центр, який є в межах їхнього місця проживання.

Ми рекомендуємо все-таки звертатися в ІРЦ, які є за місцем проживання, з однієї простої причини: ІРЦ мають завдання не тільки обстежувати дитину, робити висновок і надавати корекційно-розвиткові заняття, коли дитина не отримує таких у закладі освіти (наприклад, якщо вона ще не відвідує дошкільний заклад).

Основне їхнє завдання – потім вести супровід цих дітей, надавати консультації педагогічним працівникам, навчати батьків, як розвивати їхню дитину. Тому якщо ви звернетеся до іншого ІРЦ, ваша дитина не буде мати супроводу, який би вона мала, якби ви звернулися в ІРЦ за місцем проживання.

– Чи має право директор ІРЦ до обстеження вимагати довідку від психіатра?

Він має таке право. Представникам ІРЦ необхідні медичні документи, щоб краще врахувати потреби та інтереси дитини.

– Чи правомірно, що вчитель змушує свого асистента працювати на уроках постійно з девіантними учнями, а не з дитиною з особливими освітніми потребами та іншими учнями класу?

Асистент вчителя – це асистент вчителя, а не дитини. Вчитель має право на уроці визначати, яким чином буде здійснюватися освітній процес і де йому потрібна допомога.

Між працівниками, особливо між асистентом і вчителем, повинна бути комунікація. Ці питання треба обговорювати – не на уроці, а під час підготовки до нього. Тому ми сподіваємося, що інші педагогічні працівники, психолог, адміністрація школи, якщо є проблеми, допоможуть налагодити комунікацію між вчителем і асистентом. Адже вони повинні працювати як єдиний механізм, і таких непорозумінь у них не повинно виникати, бо це не буде сприяти освітньому процесу.

Ба більше, що домовитися їм про роботу на уроці є коли. Педагогічне навантаження для вчителя – 18 годин на тиждень, для асистента вчителя – 25 годин. Але в нас немає робочого тижня 25 чи 18 годин. Робочий тиждень в Україні – 40 годин. Отже, педагогічне навантаження 18 і 25 годин не перекриває весь робочий тиждень. Окрім роботи безпосередньо з дітьми, вчитель і асистент мають готуватися.

Тобто, у асистента є 15 годин, протягом яких він повинен працювати із вчителем, готувати методичні матеріали, допомагати, щось вивчити і готуватись до уроків на наступний день.

– Чи може дитина отримувати корекційно-розвиткові заняття під час канікул?

Під час канікул можна проводити заняття відповідно до розкладу. Проте збільшувати кількість корекційно-розвиткових занять на третину чи вдвічі, якщо дитина, наприклад, хворіла і ці заняття не отримала, ви не маєте права – це перевантаження дитини.

Щодо літнього періоду. Корекційно-розвиткові заняття проводяться з дітьми в період навчального року. Навчальний рік у всіх закладах освіти починається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття – це не навчальний рік. Вони можуть закінчуватися у кінці травня чи на початку червня. Але, власне, навчальний рік – не пізніше 1 липня. Тому протягом червня ви можете надавати корекційно-розвиткові заняття. А ось у липні і серпні – це буде порушення фінансової дисципліни.

Натомість, в ІРЦ немає поняття навчального року, вони працюють за календарним роком і можуть проводити корекційно-розвиткові заняття влітку.