Сьогодні мільйони людей на нашій планеті живуть із діагнозом “цукровий діабет”. І, що прикро, їх кількість стрімко зростає, недарма вчені охрестили цю хворобу однією з найпоширеніших, нарівні з раком і СНІДом, і називають епідемією ХХІ століття.
Цукровий діабет це хронічне захворювання, яке проявляється стійким підвищенням рівня глюкози в крові, порушенням всіх видів обміну речовин. У світі нині понад 300 млн. людей мають цю недугу, в Україні на цукровий діабет хворіє 1 млн. 850 тисяч населення. Він залишається однією з найбільш актуальних медикосоціальних проблем суспільства. Зумовлено це важкими ускладненнями хвороби, які спричиняють високу інвалідність, втрату працездатності та смертність. Одною з головних причин виникнення цукрового діабету є спадкова неповноцінність бета клітин острівків підшлункової залози, яка проявляється порушенням нормального утворення в них інсуліну.
В залежності від причин і механізму розвитку захворювання розрізняють два типи цукрового діабету І тип (інсулінозалежний) і ІІ тип (інсулінонезалежний). Цукровий діабет І типу називають ще юнацьким, бо виникає він у юнацькому і дитячому віці, та осіб до 30 років. Цукровий діабет І типу розвивається швидко, з втратою маси тіла, спрагою, частим сечовипусканням, вираженою загальною слабкістю. Такі хворі потребують лікування лише інсуліном. Цукровий діабет ІІ типу, як правило, виникає в осіб з надлишковою масою тіла, ожирінням, характеризується повільним розвитком, легшим протіканням, у хворих частіше спостерігається атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, характерна спадкова схильність.
Цукровий діабет спричиняють: вірусні інфекції, зокрема кір, паротит, вірусний гепатит, вірус кокксакі В4, переїдання, особливо в умовах гіподинамії, зловживання солодощами, часті стреси, гіпертонічна хвороба, атеросклероз, інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз судин головного мозку, похилий вік, вживання деяких ліків, в першу чергу глюкокортикоїдів, сечогінних. Основними симптомами цукрового діабету є спрага (хворий випиває 46 л рідини протягом доби), часте сечовипускання в т. ч. вночі, слабкість, підвищена втомлюваність, втрата маси тіла (переважно в молодих) при збереженому апетиті, свербіж статевих органів, промежини, часті фурункульоз і гнійничкові захворювання, виразки, які довго не загоюються, біль та затерпання ніг, погіршення зору, пародонтоз.
Варто зазначити, що у хворих з ожирінням, такі симптоми як спрага, часте сечовипускання, втрата маси тіла можуть бути відсутні, особливо на початках захворювання, що вказує на необхідність обов’язкового обстеження на рівень цукру в крові у всіх хворих з ожирінням. Нормою вважається рівень цукру в крові від 3,3 ммоль/л до 5,5 ммоль/л.
Найбільша проблема цього захворювання пізнє виявлення недуги. Зазвичай ті, хто занедужує на діабет ІІ типу, звертаються до лікаря через 78 років після захворювання, коли вже виникають незворотні зміни у нирках, очах, ногах, серці. Ускладнення цукрового діабету страшні це гангрени, які ведуть до ампутації кінцівок, ниркова недостатність, сліпота, інфаркти, інсульти. Профілактика цукрового діабету зводиться, в основному, до здорового способу життя, зокрема раціонального харчування з врахуванням віку, професії, енергетичних затрат (маси тіла) і фізичної активності. При ожирінні треба зменшити загальний калораж їжі на 2050%, виключити продукти, які містять цукор, обмежити вживання хлібобулочних, борошняних, круп’яних виробів, картоплю, жири тваринного походження, підвищити енергетичні затрати. Головне, щоб хворий усвідомив: якщо хвороба вже виникла, повернути назад її неможливо. Треба вчитися з нею жити, зокрема дотримуватись правильного режиму харчування та контролювати рівень цукру в крові.
Любов Приступа, районний лікар-ендокринолог Сокальської ЦРЛ
