Трьох самотніх літніх людей евакуювали до Дніпра з Херсонщини. В Центрі соціальної адаптації людей з інвалідністю “Океан добра” приймають всіх нужденних. Немобільних після інсульту, інфаркту, поранень, а також з проблемами опорно-рухового апарату. Їм допомагають з оформленням документів та надають тимчасовий прихисток.
Тетяна Федорівна – з села Тамарине, що на Херсонщині. Цілих два роки вона із сестрою та братом ховалася від ворожих снарядів. Врешті вирішили виїжджати до більш безпечного Дніпра.
“Одразу ми не хотіли виїжджати, думали, все мине, поховаємося по кутках. А потім, протягом останніх днів, нас обстріляли дуже сильно. 9 будинків одразу пошкодили, потім почали стріляти ввечері”, – розповіла переселенка з Херсонщини Тетяна Подребна.
Окрім постійних обстрілів складнощів додавав догляд за братом з інвалідністю.
“Я трималась за брата, тому що він має інвалідність. То я б давно поїхала, але у нас немає родичів, які б доглядали, і тому мені доводилося”, – каже Тетяна.
У Дніпрі їх поселили в центрі тимчасового розміщення. Тут приймають переселенців з інвалідністю та одиноких стареньких. Через деякий час їх відправляють до інших міст і навіть країн.
На початку війни громадська організація “Океан добра” створила Центр для тимчасового розміщення маломобільних літніх людей з інвалідністю, евакуйованих з гарячих точок. Це самотні з проблемами опорно-рухового апарату, лежачі після інсульту чи інфаркту. У деяких підопічних є поранення внаслідок ворожих обстрілів.
“У нас пройшло 2487 людей, одиноких людей. Ми єдині в Україні, хто приймає людей без документів, з порушеннями інтелекту, з деменцією. Часто буває, що опікуни відмовляються від підопічних й відправляють їх в евакуацію”, – повідомила директорка ГО “Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю “Океан добра” Ольга Волкова.
Центр обладнаний всім необхідним для людей з інвалідністю. Це і спеціальні пристрої на кухні, і спортзал для реабілітації.
“У мене хлопці та дівчата студенти-волонтери, вони в перервах між тим, як приносити їжу та доглядати за ними, показували, як правильно сісти, як закинути ногу, лягти на бік. І люди, які по 8 років лежали у нас, ставали на ходунки”, – сказала Ольга.
Разом з тим волонтери допомагають в оформлені інвалідності, відновленні втрачених паспортів та отриманні статусу ВПО. Евакуаційні машини щодня привозять нових підопічних. І допомогти намагаються кожному.