Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
У Дніпрі відкрили центр довгострокового проживання для внутрішньо переміщених багатодітних родин та людей з інвалідністю. Такий проєкт перший у місті. Ремонтом будівлі займались волонтери за рахунок міжнародних спонсорів. Також там забезпечили безбар’єрний доступ для людей, які пересуваються кріслом колісним.
Мешканка шелтеру Вікторія Глущина розповіла Суспільному, такий центр – гарантія комфортного п’ятирічного проживання для людей з інвалідністю.
У центрі живуть внутрішньо переміщені багатодітні родини та люди з інвалідністю, каже адміністраторка шелтеру Лілія Апекішева.
“Вони їхали з великим болем, страхом, і хотілося всіх їх обігріти. Хотілося дати частку чогось, щоб вони трохи заспокоїлися, викупались, поїли, виспались”, – каже жінка.
У центрі наразі мешкають 30 людей. Одна з них – Вікторія Глущина. Через бойові дії вона під обстрілами виїхала із Лисичанська. У неї донька з інвалідністю. Тому жінка каже, орендодавці не бажають у таких випадках здавати квартири.
“Якщо говорити відверто, якщо казати словами ріелтора, коли ми ще намагались знайти квартиру “Якщо ви будете надалі продовжувати пошуки квартири, моя вам порада – не вимовляйте фразу “дитина-інвалід”, – розповіла жителька шелтеру Вікторія Глущина.
Кімната у центрі довгострокового проживання для переселенців з інвалідністю. Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
Жінка не може працевлаштуватись, бо догляд за донькою займає весь її час. Тому проживання у довгостроковому шелтері, каже, єдиний варіант.
“Вони потрібні та дуже важливі, саме такого формату центри довготривалого розміщення. Це гарантія незалежно від ситуації, котра буде воєнна, і як буде з моїм, припустимо, окупованим містом, я тут буду жити 5 років”, – зазначила вона.
Кухня у центрі довгострокового проживання для переселенців з інвалідністю. Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
Юрій Асєєв разом зі своєю матір’ю – переселенці з Новодружеська Луганської області. Розповідає, виїхали, бо поруч з домівкою впав російський снаряд.
“Всі знайомі, всі сусіди з ким товаришували – всі пораз’їхались так само. Однак підтримуємо зв’язок, чекаємо поки закінчиться війна і будемо повертатися додому”, – розповів чоловік.
Чоловік пересувається на кріслі колісному. Каже, в центрі зручно, адже там забезпечили безбар’єрний доступ для людей з інвалідністю.
“Хлопці також зробили пандуси, щоб було зручно заїжджати в кімнату. Ліжко мені поставили з гусаком з таким, щоб підійматися, рукою чіплятися. Кухня, все доступно, туалет, душ, ніяких нема ані порогів, ані бордюрів”, – каже Юрій Асєєв.
Ванна кімната у центрі довгострокового проживання для переселенців з інвалідністю. Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний
Кошти на ремонт центру отримали від міжнародних партнерів та донорів, каже керівник благодійного фонду Ілля Одинцов. За його словами, в шелтері розробили програми соціалізації, адаптації, навчання, працевлаштування та відкриття власного бізнесу.
“Наша програма включає можливість стабілізації людей. 5 років вони живуть і мають можливість відновитися, потім ця будівля знову повертається до держави, як фонд соціального житла”, – зазначив керівник благодійного фонду Ілля Одинцов.
Ілля Одинцов додає, цей шелтер – пілотний проєкт. Надалі волонтери планують відкрити ще 2 подібні центри у Дніпрі та декілька в області.
Авторка – Олеся Приходько
Ольга Вагнер