У 2017-2018 навчальному році на Кіровоградщині інклюзивно навчатимуться більше 500 дітей

Це значно більше, ніж було у минулому році, повідомив на апаратній нараді в облдержадміністрації начальник управління освіти, науки, молоді та спорту Володимир Таборанський. За підсумками 2016-2017 навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах області за інклюзивною формою навчалися 188 дітей з особливими освітніми потребами, що становить 4,5% від загальної кількості таких школярів в Україні. За цим показником Кіровоградщина посіла 9 місце в державі із 25 територій.

– Ми чудово усвідомлюємо те, що інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, яка націлена на розвиток дитини і на освітню інтеграцію, – зазначив Володимир Таборанський. – Саме інклюзивне навчання дозволяє відійти від тих стереотипів ще радянського часу, що діти з особливими потребами мають навчатися або ж вдома, а бо в окремих навчальних закладах.

Тому інклюзивне навчання якраз створює таку можливість здобути дитині з особливими потребами освіту в загальноосвітньому навчальному закладі за місцем проживання. Зрозуміло – при цьому забезпечується і соціалізація, інтеграція – і освітня, і інтеграція в суспільство. Крім того, така форма дозволяє більш активно залучати батьків до навчально-виховного процесу, що також має свої позитивні сторони.

– Ми чудово усвідомлюємо, що саме інклюзивне навчання, – наголосив Володимир Таборанський, – як система освітніх послуг, що націлена на розвиток дитини, її освітню інтеграцію, дозволяє відійти від стереотипів, що існували за радянських часів, за якими діти з особливими потребами мали навчатися або вдома, або ж в окремих навчальних закладах.

Інклюзивне навчання створює для таких дітей можливість здобути освіту в загальноосвітньому навчальному закладі, разом з іншими ровесниками, за місцем свого проживання. При цьому забезпечується не лише соціалізація дитини, її інтеграція – і освітня, і суспільна. Інклюзивне навчання дозволяє більш активно залучати батьків до навчально-виховного процесу, що також має свої позитивні моменти.

У нинішньому навчальному році на Кіровоградщині, порівняно з минулим роком, збільшиться і кількість шкіл, де запроваджено інклюзивну освіту (із 121 до 175), і кількість класів (із 165 до 375), в яких загалом навчатимуться 505 дітей з особливими освітніми потребами. Крім того, втричі зросте кількість асистентів, які забезпечують супровід дитини та адаптацію нею навчального матеріалу (із 26 до 64 осіб).

Поряд з цим слід зазначити, що питання створення інклюзивного навчання – це питання створення належних умов. Практично в кожному навчальному закладі такі умови можна створити, зазначив Володимир Таборанський, і це необхідно робити. Якщо є заяви батьків про те, щоб їхні діти навчалися за інклюзивною формою, і є відповідні висновки психолого-медико-педагогічної консультації.

Але є ще одне важливе питання – доступність: як зовнішня – до закладів освіти, так і внутрішня доступність. Якщо в минулі роки йшло багато розмов про необхідність спорудження пандусів, встановлення кнопок виклику, то сьогодні вони є в достатній кількості. При цьому начальник управління освіти звернув увагу керівників територій, що із загальної кількості навчальних закладів, обладнаних пандусами (647), у 151 з них ці споруди не відповідають вимогам державно-будівельних норм, тому вони мають бути змінені на такі пандуси, які цим нормам відповідають.

Досить гострим сьогодні є питання внутрішньої доступності приміщень загальноосвітніх закладів – це внутрішні ліфти, вбиральні, відповідно до вимог дітей з особливими освітніми потребами, і багато інших показників.

Володимир Таборанський зазначив, що динаміка зростання кількості дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються інклюзивно, засвідчує, що на такий же відсоток зменшується кількість дітей, які навчаються на індивідуальній формі навчання вдома. А це означає, що вони отримали нові можливості – і для здобуття освіти, і для розвитку серед своїх ровесників.

Однак інклюзивна освіта має як своїх прихильників, так і опонентів. Тому потрібна інформаційно-роз’яснювальна робота в суспільстві, робота з учнями і їх батьками, має професійно працювати психологічна служба в навчальному закладі, Якщо вона на своєму місці працює, жодних питань не виникатиме.

Володимир Таборанський зазначив, що в кожному місті і районі Кіровоградщини визначені базові навчальні заклади з впровадження інклюзивної освіти і на сьогодні вже є показові заклади, де цей процес йде добре. Це ЗШ № 4 в місті Кропивницькому, ЗШ-гімназія № 3 в місті Знам’янці, дитячі садки № 47 “Горобинка” та № 67 “Дельфін” в обласному центрі.

Ці позитивні приклади та створення в освітніх закладах необхідних умов для перебування дітей з особливими освітніми потребами є запорукою для того, аби інклюзивна форма була реалізована в області, сприймалася суспільством і громадськістю.

– Я не випадково доручив, аби ми ще раз винесли на обговорення тему інклюзивної освіти, – зазначив голова обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко. – Ця справа дійсно є непростою. Це системна проблема, яку при найбільшому бажанні одним помахом руки не вирішиш. Вона потребує виваженого, індивідуального підходу в кожному випадку. І про це потрібно говорити – з батьками, з педагогами. Радитися з людьми, які мають досвід роботи з такими дітьми, залучати соціальні служби.

Надзвичайно важливо, коли ми вголос, разом із суспільством говоримо про те, що хочемо зробити і який мати результат. А він абсолютно прогнозований і зрозумілий.

– Ми хочемо, – наголосив Сергій Кузьменко, – щоб кожна дитина була соціальна, щоб могла спілкуватися на рівних зі своїми ровесниками, щоб могла вирішувати питання, які виникатимуть в житті. Щоб вона була в суспільстві, а не поза суспільством. Тому, що стосується інклюзивної освіти, інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у звичне шкільне середовище, нам всім треба активно працювати над тим, щоб і саме суспільство зрозуміло – це обов’язково потрібно робити.

Кіровоградська обласна державна адміністрація