Активне життя на кріслі колісному: в Тернополі з бійцями працюють інструктори, які теж мають інвалідність (ФОТО, ВІДЕО)

У Тернополі з бійцями, які отримали травми спинного мозку, працюють інструктори “Першого контакту”. Вони допомагають їм адаптуватися до нових умов життя — вчать обходитися в побуті та пересуватися на кріслі колісному. Усе це — на власному прикладі, адже самі інструктори також мають інвалідність, інформує Суспільне.

Володимир Данилюк і Юрій Влізло — інструктори програми “Перший контакт” громадської організації “Група активної реабілітації”. Вони працюють із людьми, які отримали травму спинного мозку і зараз пересуваються на кріслі.

Володимир Данилюк і Юрій Влізло. Суспільне Тернопіль

На разі інструктори працюють із бійцями в обласній психоневрологічній лікарні. 27-річний Михайло Дудич зі Львівщини.

Михайло Дудич. Суспільне Тернопіль

Чоловік отримав поранення на Запорізькому напрямку у вересні минулого року. Володимир показує Михайлу, як пересідати з крісла колісного на кушетку.

“Для того, щоб пересісти, потрібно поставити крісло на гальма та під кутом якнайближче до кушетки. Людині потрібно підтягнутися до краю подушки, скинути ноги з крісла. Якщо людина хоче сісти на праву сторону — ноги потрібно ставити в протилежну, ліву сторону. І обов’язково повинен бути нахил тулуба, щоб скинути вагу з сідниць і щоб було легше перенести сідниці на кушетку. Нахил теж у протилежну сторону від кушетки. Нахиляємося, відтискаємося і пересідаємо на кушетку, диван чи те місце, на яке нам потрібно пересісти”.

Михайло вчиться пересідати з крісла колісного на кушетку. Суспільне Тернопіль

Захисник пересів з крісла колісного на кушетку. Суспільне Тернопіль

Ще одна вправа, яку виконують із бійцем — на рівновагу. Це допоможе бійцю оминати перешкоди під час руху на вулиці.

“Це один із методів техніки їзди. Він потрібен, щоб долати перешкоди, високі бордюри, бруківку, часто ми переміщаємося таким способом, щоб передні колеса не застрягали. Це потрібно, щоб полегшити їзду в нашому середовищі, бо в наш час є проблеми з доступністю”, — розповів Володимир Данилюк.

У Тернополі Михайло Дудич проходить реабілітацію два тижні. Каже, довелося навчитися всього з нуля — від походу в туалет до прогулянки на вулиці.

“Заново вчився одягатися, їздити на кріслі колісному, все заново повністю. Вже виїжджав на двір, все нормально. Спочатку боявся, а після навчання з інструкторами це робити легше і краще”.

Вправа на рівновагу. Суспільне Тернопіль

Інструктор “Першого контакту” Володимир Данилюк пересувається на кріслі колісному 5 років. Травму спинного мозку отримав під час аварії.

“Програма “Перший контакт” працює за принципом “рівний — рівному”. Тобто, я маю власний досвід, який можу передавати людям, які тільки почали пересуватися на кріслі колісному, також ми навчалися і маємо медичну інформацію, яку можемо надавати, щоб покращити стан людини. Робимо це для того, щоб люди не лежали в ліжку довго, не перебували на одному місці, а жили активним життям”.

Володимир Данилюк. Суспільне Тернопіль

Психоневрологічна лікарня співпрацює з інструкторами “Першого контакту” 9 місяців, каже завідувач нейрореабілітаційного відділення Петро Скобляк.

“У червні ми підписали меморандум між нашою клінікою та “Групою активної реабілітації”. Під час цього меморандуму передбачається, що в наше нейрореабілітаційне відділення приїжджають двоє хлопців, які перенесли ураження спинного мозку, і власним прикладом показують, що активне життя на кріслі колісному можливе і показують, як це роблять. Регулярно в нашому відділенні проходять реабілітацію від 4 до 8 пацієнтів із ураженням спинного мозку різного рівня та різного типу. Хлопці приїжджають до нас регулярно і діляться досвідом, допомагають у переміщенні, і взагалі допомагають нам працювати з цими пацієнтами. Це можуть бути групові заняття, можуть бути заняття “тренер-наставник” і ерготерапевт. Так ми комунікуємо й завдяки інструкторам наші послуги є набагато якіснішими та ефективнішими”.

Петро Скобляк. Суспільне Тернопіль

З інструкторами працює й Вадим Носик із Харкова. Боєць отримав поранення під час мінометного обстрілу в Мар’їнці на Донеччині. Він вчиться пересідати з крісла колісного в автомобіль.

Інструктори вчать Вадима пересідати в автомобіль. Суспільне Тернопіль

“Є декілька методик, як заходити в машину. Покажу одну з них. Підсовуєшся, скидаєш ноги, можна одну залишити на землі, а іншу одразу поставити в салон, я так і роблю. Хтось чіпляється рукою за руль, хтось за сидіння, а хтось — за ручку над дверцятами автомобіля. Я за сидіння, бо це зручно і метод майже такий самий, як пересідання на кушетку. Підсунувся, нахилився корпусом і переклав сідниці. Закинув ногу, сів, поправив — і ти вже за кермом. Коляску складаєш і кидаєш в автомобіль — і поїхав. Ручне управління, газ і тормоз. До себе — газуєш, від себе — гальмуєш”, — розповідає Володимир Данилюк.

Вадим Носик пересів з крісла колісного в автомобіль. Суспільне Тернопіль

До поранення Вадим водив автомобіль. Зараз, за його словами, звикає до ручного керування.

“Вже пробував їздити, але ще треба звикати. Наразі навчився пересідати, хлопці допомагають мені з цим, вчать. Їздив автомобілем, але далеко по місту ще не пробував, бо страшно. Я звик до механічної коробки передач, а тут автоматична й повністю ручне керування за допомогою спеціальних важелів”.

Вадим Носик. Суспільне Тернопіль

Інструктор “Першого контакту” Юрій Влізло каже, з початком повномасштабної війни збільшилася кількість людей із травмами спинного мозку.

“Працюючи тут в лікарні, ми надали свої послуги 30 чоловікам. Але ми працюємо не лише в цій лікарні. Є 9 лікарень, які взаємодіють із нашою організацією, це медзаклади у Львові, Луцьку, Дніпрі, Києві, Вінниці. Ми робимо все, щоб збільшувати надання послуг і розширювати нашу мережу”.

Юрій Влізло. Суспільне Тернопіль

За його словами, громадська організація “Група активної реабілітації” має багато напрямків, за якими працюють із людьми з травмами спинного мозку: це табори активної реабілітації, консультації з облаштування житла та навчальні семінари. Окрім цього, реалізовують різні проєкти для людей з інвалідністю. Все це роблять за ґрантові гроші.

Ірина Моргун, Дана Савицька