«Із біонічною рукою можна йти на війну, проте є кілька нюансів». 20-річний ветеран про життя із трьома протезами

20-річний ветеран Данііл Мельник
hromadske

Біонічне або міоелектричне протезування — одне з найсучасніших. Українці, які втратили кінцівки через війну, уже живуть із такими протезами. Навіть надсучасну руку або ногу, яка працює за допомогою імпульсів, що виходять із кукси людини, можна отримати безоплатно, оскільки держава це гарантує. Як відбувається процес і в чому особливість біонічних протезів — у матеріалі hromadske.

«Я казав: “Можете мене застрелити”. Вони почали мене допитувати»

Даніілу Мельнику 20 років. У нього щира усмішка й великі зелені очі. І попри те, що у хлопця протези на обох ногах і суперсучасна біонічна рука, яку йому зробили в США, він спраглий до життя, має плани та мрії.

Уперше проїхався на роликах на протезах, грає в м’яча з друзями, які теж на реабілітації, пірнає в басейн, танцює, відтискається, керує біонічною рукою та вчиться жити по-новому — все це Данііл активно демонструє у своєму TikTok.

Кілька тижнів тому він отримав постійну біонічну руку. До цього два місяці ходив із навчальним міоелектричним протезом*. Його безоплатно надав американський фонд, заснований на початку повномасштабного вторгнення. Нині юнак перебуває у Штатах, і ми спілкуємося з ним відеозв’язком.

«Після 11-го класу я вступив до Львівської військової академії на спеціальність “механізовані підрозділи”, тобто піхота. За 2,5 роки навчання я вивчився на молодшого сержанта і здобував фах командира взводу. 26 лютого 2022 року в нас планувався випуск», — розповідає хлопець.

Уже 27 лютого 2022 року 14-ту окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого, у якій 19-річного Данііла призначили заступником командира, відправили на бойове завдання. Спочатку підрозділ дислокувався в Малині Житомирської області. А через кілька днів поїхав на Київщину.

«7 березня ми сформували батальйон для наступу і рушили в напрямку Бородянки. У нас було сім БМП, танк і медична машина, — каже хлопець. — Заїхавши туди, ми потрапили в засідку росіян».

В окупованому росіянами селі розпочався бій. Батальйон втратив багатьох хлопців. Данііла поранило уламками під ліву сідницю, але він ще продовжував відстрілюватися. Після чергового вибуху йому роздробило ліву кисть, а на правій — зачепило пальці. Мельник віддав своїм побратимам патрони та гранати, а сам поповз до комірчини. Думав, там і помре.

«Там я пролежав дві доби пораненим. Евакуація вже була неможлива. Вони (росіяни — ред.) лазили хатами, щось шукали, і так знайшли мене. Їм я відразу сказав, що спілкуватися не буду, тому можете мене застрелити. Вони все одно почали мене допитувати».

Місцеві допомогти пораненому Даніілу не могли, адже окупанти їх жорстко контролювали і не дозволяли виходити з домівок. Після довгих допитів молоді російські солдати надали першу домедичну допомогу пораненому та трохи нагодували його. А потім почався полон…

Данііл Мельник разом зі своїми побратимами під час навчання в Академії
надано hromadske

Підвал, недоїдання та лікарня в росії

19-річного хлопця разом із пораненими росіянами доправили до польового госпіталю в Білорусі. На вулиці був лютий мороз.

«Я був голодним по декілька днів і потроху відморожував собі руки та ноги», — пригадує хлопець.

У польовому госпіталі йому зробили перев’язки, наклали шви на рани й відправили до підвалу.

«Там зі мною були цивільні українці. Наприклад, чоловік із Малина. До полону він просто ховався в підвалі свого дому разом із сім’єю. росіяни його забрали звідти через те, що знайшли вдома іржавий дробовик. Чоловіка назвали нацистом і повезли в полон. Він увесь був побитий і мав відморожені ноги», — згадує Данііл.

Далі його збиралися запроторити до СІЗО в росії, але стан був надважким.

«Із Білорусі нас вивозили партіями. Полонених назбиралося 65 людей, із яких усього 15 військових, а решта — цивільні. Мене не взяли. Якимось чином я потрапив у цивільну лікарню міста Рильськ», — розповідає Данііл.

Уже там йому ампутували кисть лівої руки, яка почала гнити. На правій руці були відморожені пальці, чотири з них теж довелося відрізати.

«І ще стопи у мене були повністю відморожені. Там мені ампутували пальці. Далі я просто лежав, і мене підколювали антибіотиками. Харчування було жалюгідне. Я постійно був голодний. Щастило, коли бабуся, яка лежала в палаті поруч, уночі тишком намазувала на хліб варення, давала це мені, і я непогано так перекушував».

Данііл тренується з механічним протезом руки, який менш вразливий до сильних фізичних навантажень
надано hromadske

Данііл тримає квіти біонічним протезом
надано hromadske

«Із біонічною рукою можна йти на війну»

21 квітня 2022 року відбувся обмін полоненими і Данііл повернувся додому. Через два дні в Києві йому ампутували дві стопи. Далі перевезли до Львова на реабілітацію, звідти — до Любліна.

«Я планував протезуватися за державною програмою, але випадково натрапив на Protez Foundation. Поїхав до США. Там мене відразу забезпечили механічними та спортивними протезами ніг і косметичними та біонічними протезами руки. Усе абсолютно безоплатно».

Зараз Данііл Мельник проходить фізичну та психологічну реабілітацію у США. Два місяці ходив із навчальним біонічним протезом. Фахівці реабілітаційного центру спостерігали за тим, чи комфортно з ним хлопцеві, і за результатами виготовили постійний біонічний протез.

«Щойно я приїхав до реабілітаційного центру, одразу ж зміг узяти кубики й почати перекладати їх. Звісно, що це не моя рука і відчуваю я її інакше. Але сьогодні вже можу тримати склянку, рюкзак, телефон, застібати куртку, натискати клавіші ноутбука чи тримати мишку. Також великий плюс у тому, що рука не відпочиває і зайнята роботою. Тепер у мене є кисть, симетрія, і це взагалі супер».

До своєї біонічної руки Данііл має застосунок на телефоні. У ньому є понад 20 команд, які біонічна рука може виконати. Хлопець подає імпульс куксою і кисть виконує відповідні рухи.

«Із біонічною рукою можна йти на війну, проте є кілька нюансів. По-перше, вона менш стійка до ударів, ніж звичайна механічна. Якщо зламається, то ремонт може зайняти певний час. Також ця рука не дуже різка та швидка в реакції, що на війні дуже потрібно. Тому в польових умовах я надаю перевагу звичайному механічному протезу. З ним я можу легко відтискатися від підлоги, тягати гирі чи ще щось важке. А от біонічний протез мені підходить більше для зустрічей, поїздок до офісу».

Protez Foundation має власний сервісний центр у Сваляві Закарпатської області, тож, якщо щось зламається, Данііл зможе поремонтувати руку. Наразі ще закінчує протезування у США. Тут він зайнятий у проєкті з навчання військових ветеранів і їхньому подальшому працевлаштуванні. Хоче пройти курси й отримати кваліфікацію психолога, щоб допомагати своїм побратимам і посестрам справлятися з наслідками війни.

Косметична рукавичка, яка візуально приховує відсутність пальців
надано hromadske

Як працює, скільки коштує та як довго прослужить

Механічний і біонічний протези мають різні цілі. Перший із них більш функціональний у польових умовах і піддається фізичним навантаженням, другий — імітує людську руку, відкриває багато можливостей, але доволі вибагливий.

«Біонічний протез руки працює як електрокардіограма. Електроди йдуть на передпліччя людини, зчитують певну групу м’язів і відповідно рука відкривається чи закривається, — говорить Яків Градінар, головний лікар і співзасновник фонду Protez Foundation. — Біонічний протез ноги має сенсори, які зчитують положення коліна у просторі, рух пацієнта і навантаження від стопи. Комп’ютер усередині все це опрацьовує і допомагає своєю роботою. Наприклад, якщо людина спіткнулася і почала падати, то сенсор це розпізнає і допоможе утримати пацієнта, щоб він не впав. Окрім цього, такий протез може коригувати швидкість ходьби».

Надсучасні протези руки коштують доволі дорого: від 9 до 30 тисяч доларів. Більшість із них бояться води і бруду, тому використовувати їх на війні доволі ризиковано. Такий протез можна легко зламати, просто вдарившись об нього.

Виробники дають на біонічні протези верхніх кінцівок гарантію три роки. Яків Градінар каже, що такі вироби служать від трьох до п’яти років.

«Усі протези треба через певний час міняти. Проте варто пам’ятати, що протез — це конструктор. Якщо у ньому зламалась якась частина, то її можна замінити й переробити», — підсумовує Назар Багнюк, керівник відділу протезування Першого медичного об’єднання Львова.

Данііл тренується у спортзалі з механічним протезом руки, який менш вразливий до сильних фізичних навантажень
надано hromadske

Данііл тренується у спортзалі з механічним протезом руки
надано hromadske

Данііл Мельник тренується у спортзалі
надано hromadske

Гроші на вітер?

У Міністерстві соціальної політики запевняють, що гроші й плани на безоплатне протезування є. На 26 червня в Державному бюджеті передбачено майже 2,8 мільярда гривень на допоміжні засоби для людей, які втратили кінцівки, і на компенсації, якщо людина купила протез за свої гроші. 356 мільйонів гривень додатково передбачили саме на біонічні протези.

Також у Мінсоцполітики роз’яснили, що учасники бойових дій спочатку отримують механічний протез, а лише через 12 місяців їх забезпечують біонікою та/або спеціальними виробами для занять спортом.

«Проте який саме виріб потрібен учаснику бойових дій, визначає мультидисциплінарна команда лікувального закладу або лікар підприємства, на якому буде проводитися протезування. Адже протезування насамперед спрямоване на надання особі можливості повернутися в соціум та вести активну життєдіяльність», — зазначили в Мінсоцполітики, відповідаючи на наш запит.

На думку Якова Градінара, протезиста з фонду Protez Foundation, практика встановлення надсучасних протезів через рік після первинного протезування виправдана: «Аналогічна ситуація й у США. Чому система так працює? Щоб пацієнт міг показати, що він активний і буде використовувати протез, а гроші не будуть викинуті на вітер».

Проте українські воїни не мають часу чекати рік і вже шукають можливості протезуватися новітніми технологіями.

«Думаю, що держава в такий спосіб хоче заощадити кошти, — каже ветеран Данііл Мельник. — Проте сьогодні вже є багато хороших протезних центрів, де тебе можуть забезпечити всім необхідним. Наприклад, я маю два протези на вибір. Один буду використовувати, якщо йтиму в спортзал. Інший, біонічний, надіну перед походом у місто. Ти не маєш ніяких обмежень і це реально круто».

*протез руки, що ловить електричні імпульси з кукси людини, передає їх у мікропроцесор і змушує протез рухатися

Анастасія Коваль