Повернутися з пекла. Фоторепортаж з реабілітаційного центру, який ставить на ноги евакуйованих з «Азовсталі»

Боєць з «Азовсталі» з позивним «Буйвол» на тренажері
Фото: Олексій Нікулін / hromadske

Невеликий реабілітаційний центр на околицях Києва має велику місію: допомогти захисникам Маріуполя відновитися після поранень. Боєць із позивним «Буйвол» вчиться ходити на протезі — він втратив у Маріуполі ногу. Ще один військовий розходжується на тренажері та відпрацьовує координацію рухів. Третій боєць під наглядом лікаря стоїть на круглому диску-тренажері, який відхиляється в різні боки — так він заново вчиться тримати рівновагу і маневрувати.

Попри те, що центр приватний, реабілітація для азовців тут безкоштовна. Про це подбала патронажна служба «Азову».

Про захисників, яких евакуювали з пекла — наш матеріал.

Олена Толкачова, керівниця патронатної служби «Азову»
Фото: Олексій Нікулін / hromadske

Реабілітаційний центр в Києві, де захисникам Маріуполя допомагають відновитися після поранень
Фото: Олексій Нікулін / hromadske

«Барсик»

Барсик — росіянин. До «Азову» він приєднався ще 2014 року, коли почалася війна. З 2017 року займався громадською діяльністю, а вранці 24 лютого повернувся на фронт. Разом із теробороною «Азову» брав участь у перших боях за Бучу та Мощун проти російської авіації та артилерії, яких було суттєво більше. Коли його роту вивели з Київської області, «Барсик» погодився летіти в окупований Маріуполь. Наприкінці березня перших 33 добровольців десантували на «Азовсталь». Група «Барсика» отримала завдання: тримати двір трьох дев’ятиповерхівок на правому березі міста. Цю позицію військові утримували до 30 березня — тоді «Барсика» і його товаришів поранило. Боєць отримав пошкодження ноги, наступного дня його евакуювали ґвинтокрилом. Зараз він проходить реабілітацію і планує повернутися на службу.

Боєць «Азову» з позивним «Барсик» під час війни
Фото: Надано hromadske

Боєць «Азову» з позивним «Барсик» у реабілітаційному центрі в Києві
Фото: Олексій Нікулін / hromadske

«Буйвол»

Буйвол підписав контракт з Нацгвардією 2020 року — щойно йому виповнилося 18. Уперше на фронт потрапив 24 лютого. Їхні позиції розташовувались на заводі Ілліча в Маріуполі, туди постійно заходили диверсійно-розвідувальні групи. Далі «Буйвол» брав участь у міських боях. Під час одного з них, 23 березня, його й поранило. Бійця евакуювали на «Азовсталь». Як він каже, йому «пощастило» — на той час лікарі ще мали анестезію, тож йому ампутували ногу зі знеболювальним. Пізніше ампутації виконували вже без анестезії. У ніч з 3 на 4 квітня «Буйвола» евакуювали з «Азовсталі». Зараз він проходить реабілітацію і вчиться ставати на ноги. Замість однієї в нього протез.

Боєць з позивним «Буйвол» під час війни
Фото: Надано hromadske

Боєць з «Азовсталі» з позивним «Буйвол» у реабілітаційному центрі в Києві
Фото: Олексій Нікулін / hromadske

Реабілітація на тренажері
Фото: Олексій Нікулін / hromadske

Боєць з «Азовсталі» з позивним «Буйвол» у реабілітаційному центрі в Києві
Фото: Олексій Нікулін / hromadske

«Школьнік»

«Школьнік» приєднався до «Азову» у 18 років, і за рік уже виконував бойові завдання. Коли росія почала повномасштабне вторгнення, він із побратимами був на базі під Маріуполем. Бійці одразу ж почали готувати місто до оборони. Спершу росіяни все випалювали під нуль авіацією й артилерією, а потім заходила піхота. 11 березня під час стрілянини на березі моря «Школьнік» отримав кульове поранення тазу й чекав на евакуацію на «Азовсталі» разом із іншими побратимами. Звідти його евакуювали ґвинтокрилом 31 березня.

Боєць «Азову» з позивним «Школьнік» під час війни
Фото: Надано hromadske