Міністерство соціальної політики разом із проектом Ради Європи ,,Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні” та громадською організацією ,,Громадський рух ,,Соціальна єдністьˮ ініціює початок діалогу з бізнесом щодо бар’єрів і можливостей у створенні сприятливих умов для працевлаштування людей з інвалідністю у межах…

Українське суспільство повільно, але змінюється. Ми частіше зустрічаємо на вулицях та у парках людей з ментальною або фізичною інвалідністю, які насолоджуються прогулянкою та спілкуванням з іншими. Однак в інших сферах їх життя не все так райдужно.

Те, що пандемія COVID-19 сильно вдарила по бізнесу — давно не новина. Значного негативного впливу зазнало і соціальне підприємництво. Так, у Бельгії активність соціальних підприємств знизилась на 85%, а 21% бізнесів зовсім перестали працювати. А серед людей з інвалідністю, які були у штаті соціальних підприємств, зараз працюють лише 16%.

Здається, сама назва «неприбуткова організація» заперечує можливість ведення бізнесу. Проте, це не зовсім так. За українським законодавством неприбутковий статус громадської організації не перешкоджає підприємницькі діяльності.

Здається, тільки вчора ми вітали учасників програми «Соціальне підприємництво: інклюзія» зі стартом навчання — а вже час готувати сертифікати для нового випуску.

Вони “бачать на дотик” та своїм прикладом доводять, що працювати і бути успішним може кожен. У Вінниці незрячі жінки створили власний бізнес, вони власноруч в’яжуть еко-речі та продають їх у власному Інтернет-магазині. Свій проект вони назвали “КлубОК”.

Як побудувати стратегію, яка приведе соціальне підприємство до успіху? Під час відновлення роботи після карантину та економічної кризи актуальність цього питання відчувається особливо гостро. Але якою б не була ситуація, варто пам’ятати що криза не лише руйнує звичний спосіб життя, але й відкриває нові ідеї та можливості.

Незважаючи на те, що останнім часом питання інклюзії в нашій країні обговорюється все активніше, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, літні люди продовжують стикатись з перешкодами на шляху власної реалізації.

Щороку 21 березня у світі відзначається Міжнародний день людини з синдромом Дауна. Це — чудовий привід подумати про проблеми людей з інвалідністю та можливості їхньої реалізації. Тим більше, що останнім часом питання інклюзії в Україні обговорюється все активніше.

Інвалідність – не завада, якщо людина хоче працювати. Підтвердженням цього є життєва історія чернігівця Олександра Грищенка, який, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, не просто працює, старанно виконуючи свої обов’язки як працівник, а вже понад чотири роки успішно керує власним бізнесом. Підприємницьку діяльність він започаткував за сприяння служби зайнятості.