З 30 червня по 3 липня 2016 року в м. Миколаєві, за підтримки Міністерства молоді і спорту, відбулися фінальні змагання ХХІІІ Всеукраїнської Спартакіади «Повір у себе» з легкої атлетики серед дітей з ураженнями опорно-рухового апарату, вадами зору, вадами слуху та вадами розумового і фізичного розвитку.

На всеукраїнських змаганнях з параканое серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату, котрі проходили в Дніпропетровську, спортсмени з Рівного Микола Синюк та Андрій Суський вибороли відповідно перше та друге місця.

У рівненській ДЮСШ №2 із 18 по 19 квітня відбулися змагання з плавання серед дітей-інвалідів Рівненщини. Вони стали другим етапом Всеукраїнської Спартакіади «Повір у себе» серед спортсменів з порушеннями опорно-рухового апарату, вадами слуху, вадами зору та вадами розумового та фізичного розвитку.

У цьому переконані працівники БФ «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ», які працюють із дітьми та молоддю з особливими потребами. Щорічний футбольний матч у Карітасі – це довгоочікуване свято для неповносправних, ліки для душі, користь яких важко переоцінити.

Чомусь здавна склався стереотип, що інтернат для дитини — ніби в’язниця чи колонія. «Не слухатимешся — віддамо в інтернат» — це чи не найстрашніша погроза непосидючим малюкам, яку можна почути від мам і тат.

Наскільки складно людині із вадами слуху й мови щодня намагатися вести повноцінне життя, яким живе пересічний городянин? Чи можливо хоч якось спілкуватися людині, яка не здатна розмовляти та слухати, із звичайними перехожими та службовцями? Словом, яке воно – життя без звуку?

Якщо ваша дитина ще не визначилася, чим займатися під час зимових канікул, запишіть її до бібліотеки для дітей ім. О. Довженка Чернігівської міської ЦБС, зокрема, до інформаційно-консультаційного центру «Ти не один», що вже два роки діє на базі бібліотеки.

Нині багато людей скаржаться на своє життя. Здебільшого ті, хто не хоче докласти бодай найменших зусиль, щоб його змінити. Саме цій категорії населення, думаю, не зайве було б узяти приклад із Лариси Шиманської, яка мешкає у Нововолинську Волинської області. Цю жінку я бачила лише раз, коли вона проводила тренінги у нашому райцентрі, але її образ настільки мене вразив, що залишився у пам’яті назавжди.

Діти із фізичними вадами мають повне право навчатися за місцем проживання, а не в інтернатах. Інше питання: чи готові до цього інші школярі та їхні батьки?

– У школах мають запроваджувати інклюзивну освіту. Чи готові у Тернополі до такого кроку? – запитує голова “Спілки батьків дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності…