За півтора року в Україні закрито 127 підприємств, які належали товариствам інвалідів. На Черкащині 17 таких структур у катастрофічному стані
На Черкащині, де проживає близько ста тисяч інвалідів, як інформують у владних кабінетах, таким людям приділяють значну увагу. Навіть попри фінансово-економічну скруту, тут діють обласні цільові програми: «Безбар’єрна Черкащина», основна мета якої — усунення комунікаційних, будівельних, інформаційних перешкод, і «Турбота», спрямована на посилення соціальних гарантій. Однак «діють» — сказано занадто гучно.
Припинити зловживання
— На жаль, через брак належного фінансування здебільшого заходи цих програм, за незначним винятком, мають декларативний характер, — зауважила голова обласної ради Валентина Коваленко на засіданні «круглого столу», де обговорювали проблеми людей з обмеженими фізичними можливостями і вадами. — Разом з тим є чимало прикладів, коли перешкоджає вирішенню питань звичайнісінький бюрократизм. Найхарактерніші проблеми людей з обмеженими фізичними можливостями, за словами учасників «круглого столу», — зловживання керівництва УТОГ і УТОС, що в м. Київ, які, на переконання багатьох активістів місцевих громадських організацій, узурпували владу і фактично одноосібно розпоряджаються майном, виробничими потужностями, коштами, доводять підприємства до банкрутства, розкрадають їх, а потім за безцінь продають. За півтора року в Україні, як сказано під час розмови, закрито 127 підприємств, що належали УТОГ і УТОС. На Черкащині 17 таких виробничих установ перебувають у катастрофічному становищі.
Щоб припинити зловживання, представники громадських об’єднань цих товариств попросили негайно створити комісію для перевірки та припинення безкарної діяльності «зрячих керівників». Окрім того, назріла потреба законодавчо закріпити право колективів обирати керівника та вирішувати майнові питання тільки за згодою колективу, право на першочергове укладання державних замовлень на ту чи іншу продукцію з підприємствами УТОГ і УТОС, таким чином забезпечувати гарантії на заробітну плату тощо.
Не обійшли увагою учасники розмови й проблеми працевлаштування інвалідів, створення для них робочих місць, так званого непроходження коштів через казначейство, забезпечення житлом інвалідів-чорнобильців та щодо виділення і використання коштів на протезування, придбання слухових апаратів, кардіостимуляторів. Говорили і про обмежений доступ до аптек, лікувальних закладів, облаштування пандусів в адмінбудівлях та на тротуарах. Нерідко кондуктори та водії-перевізники по-хамськи ставляться до обслуговування інвалідів. На думку останніх, необхідно спростити процедуру оформленням права на одержання пенсій, яка триває іноді до трьох місяців, та розмитнення гуманітарної допомоги, що надходить від благодійних організацій з-за кордону. Слід збільшити кількість безкоштовних путівок дітям, хворим на ДЦП, створити єдиний центр юридично-правової допомоги.
Пропозицій інвалідів не бракувало. Навіть народний депутат України Леонід Даценко, який взяв участь у розмові, здивувався:
— Враження таке, що влада досі не допомагала, а вела соціальну війну з нашим населенням. Частину пропозицій слід адресувати Верховній Раді і вносити зміни в закони, інші — можна реалізувати на місцевому рівні за допомогою обласних та районних програм та негайних конкретних дій керівників.
Зрушення на краще вже є
Серед найгостріших проблем варто виділити ще одну — хронічний брак коштів на будівництво житла для чорнобильців. Заступник директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Сергій Могилей констатував, що Черкащина на п’ятому місті в Україні за кількістю чорнобильців — понад 120 тисяч осіб. Уперше з 2007 року в обласному бюджеті на чорнобильські програми нині передбачено 7 мільйонів гривень, але житлове питання самотужки вирішити області не під силу.
Голова обласної організації інвалідів «Діти Чорнобиля» Ольга Янчук повідомила, що відтоді, як Наталя Королевська забрала у Кабміну повноваження з розмитнення гуманітарних вантажів у колись очолюване нею Мінсоцполітики, ці вантажі губляться — не доходять предмети догляду за хворими, техніка. І нинішнього року вже був не один такий випадок. «Лише паперу й дисків купую на п’ять сотень, щоб подати необхідні документи на одержання вантажу. Але все це лежить у міністерстві, питання не вирішують, там така молодь працює…» — бідкалася Ольга Янчук з надією, що нардеп допоможе повернути попередній механізм розмитнення.
Варто зауважити, що певні зрушення стосовно допомоги інвалідам у цьому році все ж відчутні. За словами голови облради Валентини Коваленко, з понад 2,7 мільйона гривень, закладених в обласному бюджеті на цей рік, уже профінансовано понад півмільйона. Майже півсотні інвалідів області коштом бюджетів різних рівнів забезпечено автомобілями. Цю категорію черкащан оздоровлюють, забезпечують візками, протезами тощо, про 2185 осіб дбають у 14 будинках-інтернатах. Уперше репресованим і політв’язням обласна рада додала до пенсії по 300 гривень. Нині порушили питання, щоб госпіталь у мікрорайоні Дахнівка змінив статус на заклад не тільки для ветеранів Великої Вітчизняної війни, а й для репресованих.
На думку учасників «круглого столу» розмова додала нового імпульсу у взаємовідносинах між громадськими об’єднаннями людей з обмеженими фізичними можливостями і владою. Між ними, слушно зауважив хтось, узагалі не повинно бути жодних бар’єрів.
Владислав Кирей