Експерт: система державного фінансування організацій інвалідів непрозора і застаріла

В Україні громадські організації, які займаються допомогою людям з інвалідністю, є непрозорими. При цьому, в більшості розвинених країн світу вже давно працюють системи, завдяки яким громадські організації фінансуються не тільки з державного бюджету, а й за допомогою спеціальних цільових фондів – ендавментів. Дана практика допомагає громадським організаціям, які займаються допомогою людям з інвалідністю, отримувати фінансування в рамках довгострокових проектів. Про це в своєму блозі розповів експерт Олексій Голобуцький, передає УНН.

За словами експерта, на сьогодні в Україні діють десятки громадських організацій, метою яких є допомога людям з інвалідністю. Ключовими гравцями серед організацій допомоги людям з інвалідністю є УТОГ (Українське товариство глухих) і УТОС (Українське товариство сліпих), основним джерелом фінансування яких є державний бюджет, проте бюджетні кошти витрачаються не тільки на допомогу людям з інвалідністю, а й на утримання штату і функціонування самих цих організацій.

“Не дивлячись на те, що УТОГ і УТОС отримують державне фінансування, вони також мають власність – нерухомість, виробничу базу – підприємства та людський ресурс, тобто, ці організації можуть діяти ефективно – було б бажання”, – зазначив експерт.

Голобуцький пояснює, що, в передових країнах світу вже давно розроблений чіткий інструментарій, завдяки якому громадські організації можуть фінансуватися не тільки завдяки державному бюджету.

“У США і Європі вже давно створені спеціальні цільові фонди – ендавменти, які можуть наповнюватися з абсолютно різних джерел: державного та місцевих бюджетів, пожертвування, благодійні внески і т.д. Однією з головних переваг даних фондів є можливість отримання доходу, шляхом інвестування своїх коштів, а весь отриманий від цього прибуток, йде на допомогу громадським організаціям для яких він створювався”, – підкреслив експерт.

Голобуцький переконаний, що таким чином можна диверсифікувати джерела доходу і стабілізувати власні фінанси для довгострокового планування роботи організації.

“Саме такий прозорий характер діяльності геть відсутній в УТОГ і УТОС. Спробуйте зайти на їх сайти. Там ви не знайдете ні стратегії розвитку на найближчі кілька років, ні навіть фінансової звітності, а річні звіти про діяльність УТОГ зводяться до публікації фотографій з заходів”, – розповів експерт.

Голобуцький вважає, що така непрозорість УТОС і УТОГ пояснюється тим, що система державного фінансування поки що не передбачає строгої звітності від організацій, що фінансуються з бюджету. Однак, в серпні 2020 року Фонд соціального захисту інвалідів вперше провів відкритий публічний конкурс на фінансування своїх проектів.

“Всі ці проекти фінансувалися за залишковою ознакою і близько 80% з 90 млн грн були розподілені між УТОГ, УТОС та Нацасамблеею людей з інвалідністю, а на решту 14 млн грн УТОГ і УТОС також надали свої проекти. Уже в 2022 році УТОГ і УТОС будуть зобов’язані надати свої програми на державне фінансування”, – зазначив експерт.

Голобуцький прийшов до висновку, що відсутність реформ в даній сфері буде лише продовжувати конвульсії радянської системи, тому державі необхідно забезпечити рівні можливості для всіх реально працюючих неурядових організацій в сфері людей з інвалідністю, створити додаткові інструменти для розвитку і підвищення ефективності та прозорості, надаючи рівні можливості для державного фінансування.

Ольга Петрів

Джерело: УНН