Запорізький воїн АТО створив соціальне підприємство

Запорізький воїн АТО створив соціальне підприємство. будинок ремесел, володимир сьомін, воїн ато, соціальне підприємство, інвалідність

Запорізький воїн АТО створив соціальне підприємство. будинок ремесел, володимир сьомін, воїн ато, соціальне підприємство, інвалідність

Запорізьке підприємство створює вироби зі шкіри та надає змогу працевлаштуватися інвалідам війни

Ще з давніх часів люди носять вироби зі шкіри – вони є символом надійності, якості, особливого стилю і статусу. Але рідко ми замислюємося про те, як виготовляють цю продукцію, а головне – як створюють виробництво. Ми розповімо вам дивовижну історію запорізького підприємства «Будинок ремесел», що створює вироби зі шкіри та надає змогу інвалідам війни знайти роботу

Під кулями

Жахи війни забирають у людини найдорожче, але при цьому акумулюють внутрішні сили. Так сталося і з ветераном війни АТО Володимиром Сьоміним. Мешканець Донецька жив з коханою дружиною, успішно займався підприємницькою діяльністю – друзі говорили, що він навіть в пустелі зуміє продати пісок. Але з приходом війни весь світ нашого героя зруйнувався. Обстріли, вибиті вікна, грабежі та мародерство у місті – все це відбувалося на його очах. Довелося покинути квартиру та їхати на батьківщину дружини – до Запоріжжя. Однак і це стало цілим випробуванням. На кордоні трапилися російські найманці, які під час обшуку поставили Володимира Миколайовича на коліна, приставивши до нього автомат. Поки військові забирали собі всі його речі з грошима, подумки Володимир Миколайович вже уявив, як його зараз виведуть у поле та розстріляють, а вже наступного ранку їм будуть харчуватись ворони. Проте його хоч і обібрали до нитки, але відпустили живим.

Запорізький воїн АТО створив соціальне підприємство. будинок ремесел, володимир сьомін, воїн ато, соціальне підприємство, інвалідність

Із Запоріжжя Володимир відправився добровольцем на фронт. Випробувань на війні вистачало: саме там він дістав поранення та 3 групу інвалідності. З вищими за чином не боявся прямо вести діалог, наприклад, коли на фронт приїхали нагороджувати його за військові заслуги, наш герой сказав: «Замість нагороди можна отримати води для солдатів?».

На фронті Володимир провів 3 роки, а в 2017 демобілізувався і повернувся до Запоріжжя. Напрацьовані ресурси та зв’язки залишилися позаду, тепер в незнайомому йому місті потрібно було побудувати нове життя. Але за відсутності впливових знайомств це виявилося дуже складним завданням. Володимир боявся, що буде безхатченком, а дружина зі страхом в голосі примовляла: «Невже ми на старості будемо пляшки збирати». Але отриманий в подарунок дармовис від шурина наштовхнув Володимира на ідею створити в пам’ять про війну шкіряний дармовис і обкладинку для паспорта з гравіюванням герба України. А потім з декількома друзями вирішив відкрити майстерню зі створення шкіряних виробів: написали бізнес-план, відправили в фонд Німеччини, звідки отримали фінансування в розмірі 1 тис. євро на придбання ноутбука та необхідного верстака для роботи зі шкірою. Так само від служб соціального захисту отримав гроші на закупівлю додаткових верстатів. Назвали підприємство «Будинок ремесел».

– Ніколи не думав, що візьму в руки голку та буду щось шити! Але я не лише вирішив створити виробництво. Головною ідеєю стало те, щоб на виробництві працювали хлопці, котрі, як і я, отримали інвалідність на війні. Якщо я – інвалід війни, переселенець – зміг щось створити, то інші теж зможуть, – говорить Володимир Миколайович, а в його очах мерехтять тіні військових подій.

Чоловік дотримується принципу – в жодному разі не здаватись. В цьому йому допомагає любов дружини, віра друзів, нова справа та спорт, який формує його характер та силу волі.

Як все створюється

Підприємство «Будинок ремесел» знаходиться на правому березі Дніпра у Запоріжжі. Коли заходиш до майстерні, то одразу відчуваєш запах натуральної шкіри. Всюди стоять різні верстаки, на столах лежать заготовки для майбутньої продукції.

У «Будинку ремесел» 5 працівників, всі вони колишні воїни АТО, які отримали інвалідність на війні. Володимир, виконуючи обов’язки директора, нарівні з іншими працівниками підприємства створює шкіряні вироби. Ми поцікавились процесом.

Спершу в програмі Photoshop створюється макет майбутнього тиснення, яким будуть таврувати вироби. Розробкою макета директор займається самостійно, навчившись цього теж самотужки методом проб та помилок. Макет створюється в растровій графіці, потім переводиться у векторну і відправляється на замовлення кліше для тиснення. Добре те, що вже готове кліше можна використовувати і в подальшому. Шкіру для виробів замовляють на заводах з різних міст України.

Потім вручну робиться форма виробів. На підприємстві виготовляють обкладинки для паспортів та водійських прав, браслети, гаманці, кобуру для зброї (вогнепальної та холодної), чохли для шампурів. Зшивається викроєна шкіра вручну. В середньому на виготовлення одного гаманця йде 4 години, але різновидів їх кілька десятків, тому час варіюється.

Запорізький воїн АТО створив соціальне підприємство. будинок ремесел, володимир сьомін, воїн ато, соціальне підприємство, інвалідність

Найскладнішим виробом вважається жіночий гаманець із безліччю відділень та замків, на його виготовлення йде 8 годин. Швидше за все створюється браслет, на його створення йде хвилин 30, хоча все залежить від складності – деякі потребують більше часу.

Наступний етап – кріплення металевої фурнітури. Це робиться за допомогою спеціального верстака. І фінальний етап при створенні продукції – нанесення тиснення за допомогою кліше та верстака. Однак на виготовленні продукції справа не закінчується, як розповів нам Володимир, найскладніше – це продаж. Дуже багато туристичних точок Запоріжжя готові взятися за реалізацію продукту на умовах, що їм піде 80-90% від її ціни. Якщо йти таким шляхом, то виробництво не тільки не зможе вийти в плюс, але і виплатити зарплату працівникам буде неможливо. Тому поки «Будинок ремесел» співпрацює з невеликими точками збуту, які не вимагають грабіжницьких відсотків.

У період карантину ще важче було триматись на плаву. Але Володимир вірить, що тепер, коли карантин закінчився, їхня дружня команда знайде постійних клієнтів, і справа піде до успіху. Адже людям, які пережили випробування війною, не звикати до труднощів. Вони живі, отже є заради чого розвиватись!

Запорозька Січ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*