Чому на підприємствах Тернопільщини немає місця для інвалідів?

Чому на підприємствах Тернопільщини немає місця для інвалідів? ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ ІНВАЛІДНІСТЮ ІНВАЛІДІВ

  1 27 invalid32 1

25 років тому в Тернопільській області проживало 35 тис. людей з обмеженими можливостями. Зараз їх кількість зросла вдвічі, а проблеми із працевлаштуванням інвалідів залишились такими, як і чверть століття тому. Лише невелика частина людей з інвалідністю можуть реалізувати себе та ще й отримати за це гроші. Чому? Економічна складова та людський фактор. Причому останній значно сильніший за будь-які фінансові показники. Аби позбутися зайвих клопотів, роботодавці пропонують інвалідам робочі місця з мінімальною зарплатою або діяльність, яку людина в силу свої фізичних обмежень не може виконувати. Відтак лише незначній кількості «особливих» людей таки вдається знайти своє місце під сонцем.

Половина вакансій з розміром «мінімалки»

– Цьогоріч послугами місцевих центрів зайнятості вже скористались 1032 особи з обмеженою працездатністю, 97 з них проходили професійне навчання, 46 брали участь в оплачуваних громадських роботах. Працевлаштувати вдалося 375 осіб цієї категорії громадян, в тому числі 26 – шляхом надання дотацій роботодавцям на створення додаткових робочих місць за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Четверо безробітних з інвалідністю зайнялися підприємництвом. Станом на 01.12.2012 на обліку в центрах зайнятості Тернопілля перебувають 326 осіб з обмеженими фізичними можливостями. Для них продовжується пошук підходящої роботи, – розповідає директор обласного центру зайнятості Петро Химейчук. – Залучення інвалідів до посильної праці зводиться до суперечностей між можливостями цих людей та ринком праці. Роботодавці нерідко подають центрам зайнятості інформацію про вакансії, які не є підходящими для цієї категорії осіб за оплатою та умовами роботи, навіть за доступністю до місць праці. Подекуди продовжують бронювати робочі місця для інвалідів за робітничими професіями із заробітною платою, нижчою від прожиткового мінімуму та без врахування особливостей фізичного стану інваліда. Більше 43% вакансій, які надходять у центр зайнятості, з мінімальною заробітною платою.

Суспільству слід дивитися на людей з обмеженими можливостями не як на пацієнтів та клієнтів соціальних фондів, а як на професіоналів, які, як і кожен з нас, потребують реалізації свого права на працю.

Один у полі не воїн

У центрі зайнятості громадянам з обмеженими можливостями пропонують роботу із врахуванням професійних знань людини, рекомендації експертної медико-соціальної комісії та індивідуальні програми реабілітації. У випадку відсутності робочих місць громадянам пропонується здобути нову професію та підвищити свою кваліфікацію, взяти участь у громадських роботах. Та, на думку керівника секретаріату регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів у Тернопільській області Михайла Костіва, роботу з інвалідами потрібно починати ще під час надання людині такого статусу.

– У країнах Європейського союзу після отримання людиною інвалідності з нею одразу починають працювати психологи, які піднімають дух людини, працівники установ, які виявляють здібності людини, проводять навчання, шукають роботодавців. Що відбувається в Україні? Тільки під час отримання інвалідності людина проходить настільки важкий шлях, що виникає враження, що швидше можна померти, ніж отримати інвалідність. Це відбувається тому, що у нашій державі на першому місці не люди, а інструкції. Питання працевлаштування інвалідів центр зайнятості самостійно вирішити не може. Потрібен цілий комплекс заходів, який, на мою думку, має містити чотири складових. По-перше, це відповідне нормативне забезпечення. У базованих законах, які стосуються зайнятості, крім положень зобов’язуючого характеру, мають бути положення, які передбачають стимулювання. Друга складова – питання координації служб, які займаються питаннями інвалідів. На жаль, в Україні залишилася радянська психологія: слово «інвалід» автоматично асоціюється з соціальним захистом. Проблеми інвалідів є міжгалузевими. Наприклад, питання зайнятості стосується центру зайнятості, питання доступності – управління архітектури. Загалом більше десяти державних установ займаються питанням інвалідів. Третя складова має включати належну роботу зі стимуляції роботодавців у працевлаштуванні інвалідів. Одного закону про обов’язкове працевлаштування інваліда на підприємстві з кількістю працюючих понад 8 осіб мало. Давайте станемо на місце підприємця. Він зацікавлений в отриманні прибутку, тому має мати при працевлаштуванні людини з обмеженими можливостями певні пільги та переваги. Остання складова безпосередньо пов’язана з самими інвалідами. Вони повинні бути психологічно налаштовані на роботу, а законодавство має діяти так, щоб людині з інвалідністю було вигідно працювати, каже Михайло Костів.

Підприємців позбавлять стимулів

Наразі єдиним стимулятором для роботодавців є дотації держави для підприємства за одного найманого працівника, так звана норма працевлаштування на дотаційне робоче місце. Однак з нового року і вона буде скасована.

– Новим Законом України «Про зайнятість населення», який вступає в дію з 1 січня 2013 року, створено передумови для того, щоб все більше осіб з інвалідністю знаходили застосування своїм знанням та умінням. Зокрема, передбачено, що роботодавцю, який працевлаштує строком не менше, ніж на два роки на нове робоче місце інваліда, який не досяг пенсійного віку та якому надано статус безробітного, щомісяця компенсуватимуться фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, – каже Петро Химейчук.

Та подивімося на цю норму закону з іншої сторони. Раніше дотація передбачала повернення коштів підприємству як на заробітну плату людині-інваліду, так і на всі види внесків. Нові норми суму повернення скоротили тільки до витрат на соціальні внески. То так держава стимулює підприємців?

У 2006 році в Тернопільській області було працевлаштовано близько 90 інвалідів. Зараз ця цифра сягнула позначки 365. Таких результатів вдалося досягти завдяки співпраці установ та свідомим підприємцям. Так, наприклад, товариство «АНТ» систематично користується послугами центру зайнятості.

– Коли розвивався ринок продажу продовольчих товарів, виникала потреба створення торгової команди у товаристві в кількості 25 осіб. Кожен працевлаштований торговий агент пройшов особисте тестування на визначення особистісних якостей. Визначивши лідерські якості, можна було раціонально розташувати кадри. Щодо працевлаштування інвалідів, то товариство норму закону (на 100 працюючих 4 інваліди) виконувало і навіть перевиконувало. Зараз 6 наших працівників перебувають на дотації, тому така співпраця є взаємовигідною як морально, так і матеріально, наголосив директор ТОВ «АНТ» Михайло Ратушняк.

Втім і пан Ратушняк вважає нововведення невигідними для підприємців. Таким чином держава може позбавити роботодавців і до того невеликого бажання створювати місця для інвалідів.

Зоряна Гарасимів

“Номер один”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*