Новини про події, акції та заходи у сфері інвалідного руху, інформація про інвалідні організації, останні конкурси, гранти, різні способи реабілітації людей з інвалідністю, база даних нормативних документів.
В зеркальном зале на сверкающем паркете под чарующие звуки вальса плавно скользят пары, вращение, поворот, изящный изгиб линий рук… Как будто бы обычная тренировка по спортивным танцам. Если бы не одно но – танцоры занимаются сидя в инвалидных колясках. За легкостью движений скрыт упорный труд. Необычный танцевальный ансамбль создан в Донецке год назад.
Студенческие годы… Подавляющее большинство выпускников вузов не задумываясь скажут, что это самая веселая, самая яркая пора их жизни. Студенчество молодо, оптимистично, воодушевлено, легко переживает любые невзгоды и стремится к новому счастью.
Кіровоградка Ірина Бойко у своєму житті досягла чималого – навчалася не лише у звичайній школі, а й у музичній, спочатку закінчила середній спеціальний, а потім і вищий навчальний заклади, має видатні спортивні досягнення, виховує сина, професійно займається тією справою, яка їй до душі…
Ця миловидна, доглянута жінка, крім цілком очевидних причин, привертає увагу хіба дещо збентеженим, хоча й доброзичливим, поглядом, і наявністю незмінного супутника… Оксана Богданець, керівник громадської організації «Дивосвіт», директор реабілітаційного центру, що опікується людьми, які мають проблеми із зором, знайома зі світом «без світла» не з чуток.
«Це буде година для натхнення і руйнування стереотипів мислення», – саме з такими словами 8 грудня до всіх присутніх у актовій залі Палацу культури міста Луцьк звернувся президент Скандинавської місії, почесний посол України у Швеції Бо Валленберг.
Инвалидность – это социальное явление, избежать которого не может ни одно общество. Каждое государство в соответствии с уровнем своего развития, приоритетов и возможностей формирует свою социальную и экономическую политику в отношении лиц с ограниченными физическими возможностями.
Міф чи реальність?
Безпроблемне працевлаштування в установи, компанії та на виробництва їм гарантує держава.
Я побачив цю жінку в поїзді. Вона роздавала людям маленькі іконки – щоб пасажири купили їх у неї. Поряд з жінкою ходив маленький хлопчик і з сумки витягав різноманітні дерев’яні хрестики та календарі із зображенням святих. Пасажири здебільшого відвертались. Дехто, щоправда, питав про ціну. Жінка розкривала долоню і показувала: п’ять гривень. “Та вона глухоніма. Чи лише придурюється? Женіть її звідси”, – крикнув хтось.
Уже багато років в Україні говорять про впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх школах. Це коли дітки із особливими потребами здобувають знання нарівні із здоровими дітьми. Адже сьогодні у звичайній школі майже не побачиш дитину в інвалідному візку або з іншими вадами здоров’я. Не останню роль тут відіграє і соціальний аспект.
Страшный диагноз «детский церебральный паралич» заставляет всю семью малыша жить в страхе обреченности. К сожалению, в нашей стране инвалидность обычно воспринимается как невозможность жить полноценной жизнью, но нередко в силах родителей подарить своему ребенку шанс на практически нормальную жизнь.