Уроки делікатності

Нещодавно в структурних підрозділах пасажирського господарства Одеської залізниці були проведені заняття про порядок оформлення проїзду та обслуговування дітей-інвалідів. Подібні теми відпрацьовуються двічі на рік: напередодні зимових та літніх канікул, під час яких помітно збільшується кількість пасажирів, в тому числі і представників даної категорії.

Як відомо, діти-інваліди отримують два види транспортних преференцій: від держави та окремо від залізничної галузі. Так, згідно з чинним українським законодавством, неповнолітні особи з обмеженими можливостями віком до 16 років з 1 жовтня по 15 травня користуються знижкою у розмірі 50 % на проїзд у пасажирських вагонах. А рішенням ради Укрзалізниці для цієї категорії громадян вже кілька років підряд організовується соціальна акція, яка дає право на безкоштовний проїзд у загальних та плацкартних вагонах формування УЗ. Акція дійсна протягом року, кількість поїздок не обмежується.

Тож від залізничників вимагається не лише грамотне оформлення проїзних документів в касах, а й турбота про них під час посадки в поїзд, і увага до них протягом всієї поїздки.

Залізничники зі стажем зазначають, що теми, які викладають на заняттях, для них не нові.

Та з огляду на зміни в політичному та економічному житті (коли, наприклад, збільшується кількість біженців, серед яких можуть бути пасажири з особливими потребами), а також зміни в розкладі руху поїздів (введення нових або відміна існуючих) інформування зайвим не буває. Тож під час навчань працівники пасажирського господарства поглиблюють знання та підвищують професійний рівень.

«Взагалі заняття стосовно людей з особливими потребами (незалежно від віку) в структурних підрозділах проводяться щомісячно, — розповідає інженер з підготовки кадрів пасажирського вокзалу Одеса-Головна Вікторія Мусійчук. — Під час наступних навчань ми вивчатимемо тему «Етика та культура спілкування під час обслуговування пасажирів з фізичними обмеженими можливостями. Це дуже важливо. Адже через обмежені фізичні можливості люди, незалежно від віку, особливо вразливі. Тому залізничники повинні проявляти до них чуйність, терпимість та турботу. В той же час, обслуговуючи інвалідів, не можна докучати надмірною опікою, підкреслюючи їхню ущербність. Головне правило — бути ввічливими, не нав’язливими, доброзичливими».

Наталія Кумайгородська

“Магiстраль”