У Дніпрі планують проводити екскурсії для людей з інвалідністю (ВІДЕО)

Суспільне Дніпро

Туристичний центр Дніпра планує запровадити у місті піші екскурсії для людей з вадами слуху та зору. Керівниця центру Ольга Стасенко каже, це перший крок до того, щоб створити у місті умови для інклюзивного туризму. Що з цього приводу думають люди з інвалідністю, та яка ситуація у місті зараз — дізнавалися журналісти Суспільного.

Туризм для людей з інвалідністю є важливим соціальним напрямком. Він добре розвинений в Європі, але геть не працює в Україні, каже начальниця туристичного центру Дніпра Ольга Стасенко. Тому вигадали провести екскурсію для людей з вадами зору та слуху.

“Мабуть у всіх містах не досить розвинена інфраструктура, але ми можемо влаштовувати і робити екскурсії з тим, що є. Це буде екскурсія набережною Дніпра, вона буде прогулянкового типу. Крім гіда буде людина, яка володіє сурдоперекладом і допоможе дізнатися про місто трішки більше. Я думаю, що це буде цікаво і хоча б раз на місяць ми будемо такі екскурсії проводити”, – говорить Ольга Стасенко.

Сергій Зеленков — незрячий. Каже, перш ніж розвивати інклюзивний туризм, варто було б поспілкуватися з представникам товариства сліпих, або інших організації для людей з інвалідністю. Бо ж деякі ініціативи можуть бути мало корисними для людей, які не бачать.

“Якщо, наприклад, людина ніколи не бачила, з дитинства, вона не зможе собі уявити. Для цього потрібні макети, або копії з тих місць, куди людина приходить. Якщо це якась картинна галерея, то в європейських країнах нерідко буває, що поряд з оригіналом є тактильна копія. Тобто ти маєш можливість доторкнутися і зрозуміти, що на ній намальовано”, – зазначає чоловік.

Тетяна Подзюбан — майстриня спорту з кульової стрільби, тож, по світу їздила багато. Підіймалась на Китайську стіну та була на Ейфелевій вежі. А от куди на візку дістатися не може, розповідає, так це у дніпровські театри та музеї. Одна зі спроб потрапити в музей була нещодавно.

“Я глянула, що двері зроблені в нуль, я б могла туди увійти. Ми під’їхали з чоловіком, подзвонили їм. Я кажу, я можу зайти до вас, я на візку. А вони мені кажуть, вибачте, але у нас дуже круті сходи”, – розповідає Тетяна.

Жінка каже, їй недоступні майже усі культурні заклади Дніпра. З громадським транспортом ситуація трохи поліпшилась, додає чоловік Тетяни, Сергій. Принаймні зараз, розповідає, у тих, хто їздить на візку, є можливість користуватися громадським транспортом.

“Достатньо просто мати телефон диспетчера, який можна знайти в інтернеті, та сказати їм, що ти маєш інвалідність і потребуєш дістатися туди або туди, і тебе зорієнтують без проблем, допоможуть і підкажуть. Водій одразу максимально близько під’їжджає до платформи і відкриває пандус”, – зауважує Сергій Подзюбан.

Але в цілому, на думку чоловіка, розвивати туристичну сферу для людей з інвалідністю необхідно на державному рівні.

Ірина Руденко