Як зробити музеї доступними для ветеранів: Музей Ханенків започатковує розмову про інклюзивність

Юлія Ваганова. www.facebook.com/khanenkomuseum

Один з найбільших викликів для інституцій та спільнот сьогодні — інклюзивність та доступність. Музей Ханенків започатковує критичну розмову про необхідність змінювати, адаптувати та створювати фізичний та інтелектуальний культурний простір для людей з інвалідністю. Одна з таких груп — ветерани.

Про це у коментарі Суспільне Культура розказала директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Юлія Ваганова.

“Є така дуже промовиста фотографія, зроблена минулого року: троє військових проходять повз Чорну кам’яницю (архітектурна пам’ятка Львова, збудована у стилі ренесансу у 1577 року будівничим Петром Красовським — Ред.), один з них був на візку, інший — на милицях. Ця фотографія красномовно ілюструє те, якою є доступність українських інституцій для людей з інвалідністю. А також говорить про безпорадність самих музеїв вирішити ситуацію”, — говорить Ваганова.

Фото: пресслужба Музею Ханенків

Ваганова наголошує, що доступність — це глобальна зміна, яка має бути проведена на державному та міському рівні. Відтак, цей виклик лежить не лише на плечах самих музеїв, але й на самих спільнотах, міській владі, Мінкульті, архітекторах та дослідниках спадщини.

“У нашому випадку також проблема фізичної зміни простору пов’язана тим, що будівля Музею Ханенків є історичною. Відповідно вся робота, пов’язана саме з простором та його зміною, має відбуватися проектно. Тобто необхідно залучати відповідні інституції та враховувати законодавчі норми. Наразі у нас немає фінансування на ці ініціативи та кроки, однак найперше я бачу необхідність почати публічну розмову про доступність і те, як вона має бути реалізована”, — говорить Ваганова.

За її словами, музей вже робить кроки у цьому напрямку. Зокрема за підтримки ЮНЕСКО та Спілки архітекторів був проведений воркшоп щодо архітектури доступності. За його результатами музей готує рекомендації до інституцій, які планує оголосити та представити наприкінці січня — на початку лютого.

Також у майбутньому планується запуск критичних розмов про принципи роботи з історичними приміщеннями та їхньої доступності, а також, як співставити сьогоднішні архітектурні норми для історичних будівель з інклюзивністю.

Директорка Музею Ханенків виділяє такі виклики:

• інформаційна — суспільство має сформувати запит та потребу, говорити про проблеми доступності та потребу більшої інтеграції;
• розуміння інклюзивності має бути широким та включати фізичну та інтелектуальну можливість доступу;
• архітектурні норми та адаптація історичних будівель. Таку проблему на думку Ваганової потрібно вирішувати спільно музейниками, архітекторами, владою та спільнотами, аби розуміти, які саме законодавчі норми мають бути адаптовані до нинішніх умов.
• фінансування — з такою проблемою особливо гостро стикнуться невеликі музеї з невеликими ресурсами.

“Для нас, як історичної будівлі, це довгий шлях, адже він включає розробки проектів, проведення тендерів і т.д. Але ці розмови вже потрібно ініціювати, не чекаючи перемоги. Також можна робити проміжкові роботи, які наближатимуть до фінального рішення”, — наголошує директорка музею.

Фото: пресслужба Музею Ханенків

Які програми існують у Музеї Ханенків

Наразі музей вже працює з різними спільнотами, намагаючись залучати їх до програм розуміння мистецтва. Зокрема діяла програма “Теплі четверги”, для людей, які стратили або не мають житла. Також у планах окрема програма для внутрішньо переміщених осіб.

Окремий напрямок, який виділяють у музеї, — військові.

“Ми прагнемо, щоб це були не лише екскурсії для цих спільнот, але й подача інформації та медіація мають відповідати їхнім потребам”, — наголошує Ваганова.

У деяких проєктах музей співпрацює з Володимиром Висоцьким, співзасновником ORFO Universal Design та експертом з просторової інклюзії.

На сайті також знайти 3D-тур колекцією музею.

Які можливі форми доступності?

Ваганова наголошує, що зміна та адаптація фізичного простору не є єдиними критеріями та потребами, вона також наполягає, що доступ до знань та його виклад є критичними. Відтак, певними рішеннями можуть бути використання технологій VR та 3D моделювання.

Ваганова пояснює: “У тих випадках, коли ми розуміємо, що неможливе втручання у історичну будівлю, можуть бути застосовані комбіновані підходи. Наприклад, частковий доступ до будівлі, або використання простору довкола музею, або залучення технологій та відтворення просторових рішень у такий спосіб”.

Юлія Ваганова.

Про роботу Музею Ханенків під час війни та Юлію Ваганову

Внаслідок повномасштабного вторгнення Музей Ханенків вимушений був сховати свою мистецьку колекцію у сховища. Внаслідок цього музей стикнувся з великим викликом: як працювати музею без колекції, яку вони не можуть показати.

З початку вторгнення у музейних просторах відбулася низка виставок із залученням сучасних митців. Однією з перших виставок була виставка Олега Калашніка “Солдатики: вторгнення”, що відкрилася 11 серпня 2022 року (уперше виставка була показана у харківському “ЄрміловЦентрі”, її відкриття відбулося 22 лютого 2022 року). Ще однією знаковою виставкою став проєкт “Тим часом в Домі Ханенків” кураторки Каті Лібкінд. Наразі музей відкрив нову виставку “Павільйон України на Архітектурному бієнале 2023”.

Окрім того, важливим результатом роботи музею за цей час стала виставка “Біля витоків сакрального образу. Ікони з Музею Ханенків”, що відкрилася у Луврі. Українське сакральне мистецтво було вперше репрезентоване у визначному французькому музеї. Проєкт реалізовано внаслідок меморандуму про співпрацю між Лувром, Міністерством культури та інформаційної політики України та Посольством України у Франції.

Юлія Ваганова також стала лауреаткою премії “Жінки в культурному менеджменті” від Women in Arts 2023.

У грудні Юлія Ваганова отримала премію Laurentum за порятунок культурної спадщини.

Катерина Яковленко