Благодійність – стиль життя

Соціальний центр безплатної допомоги Філадельфія запрацював у Києві

Реалії життя сьогодні такі, що з об’єктивних причин значна категорія населення, на жаль, опинилася на межі виживання. Особливо страждають люди похилого віку і сім’ї, де виховуються діти і молодь з інвалідністю. Мізерні пенсії і стрімке зростання цін погіршили і без того складне матеріальне становище малозабезпечених в рази. А ціни на ліки виросли неймовірно і для багатьох стали просто недоступні. Та й вітчизняна «безплатна» медицина багатьом сьогодні теж не по кишені.

Тяжко сьогодні всім. Проте, якою б складною не була твоя особиста ситуація, завжди знайдеться той, хто страждає і потребує на допомогу більше, ніж ти. І якщо ти справжній благодійник, завжди знайдеш можливість допомогти ближньому, було б тільки бажання. І не обов’язково фінансами. Допомогти можна волонтерським служінням, добрим словом, увагою, – переконаний старший пресвітер об’єднання церков ХВЄ Києва, пастор церкви Філадельфія Анатолій Козачок. Очолювана ним християнська громада презентувала Соціальний центр, в якому можна отримати допомогу абсолютно безкоштовно, що погодьтеся, в наш прагматичний час – явище доволі рідкісне.

– Анатолію Миколайовичу, на яку категорію користувачів розрахований ваш Соціальний центр?

– В першу чергу – це допомога найбільш вразливим верствам населення – людям старшого віку і дітям та молоді, переважно з інвалідністю. Ми будемо розвивати декілька напрямків, але головних буде три.

По-перше, це робота з дітьми та молоддю з інвалідністю. Головна мета цієї роботи полягає в адаптації їх в суспільство. Це, з одного боку, максимальний розвиток їхніх творчих і інтелектуальних можливостей, а з іншого – участь у різноманітних культурних інтегрованих заходах разом зі звичайними дітьми та молоддю.

До речі, в цьому напрямку робота ведеться вже не перший рік. У співпраці з Київським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді ми регулярно беремо участь в організації інтегрованих концертів, в яких беруть участь як діти та молодь з інвалідністю – переможці міського фестивалю «Повіримо у себе», так і звичайні діти та професійні артисти. Іншими словами, головна мета цієї роботи – допомогти дітям та молоді з особливостями розвитку усвідомити біблійну істину, що кожна людина є унікальною і цінною перед Богом і їм не потрібно соромитися того стану, який є, бо Господь любить їх, а оточуючі ставляться до них як до рівних.

Ми виходимо з того, що у кожної людині, незалежно від її фізичного стану, закладено потенціал, який слід максимально розвивати. Для цих дітей має бути створено можливості розвиватися, і ми будемо намагатися їм в цьому всіляко допомогти. Будемо допомагати їм ставати більш самостійними, вміти себе обслуговувати, нормально себе почувати в суспільстві, позбутися комплексів.

Інший аспект роботи щодо дітей та молоді з інвалідністю – це їхня фізична та психологічна реабілітація. На сьогоднішній день є домовленість з відповідними спеціалістами на впровадження на базі нашого Центру ефективних програм реабілітації. Наразі проводиться доукомплектація необхідним для цього обладнанням. Як тільки роботи будуть завершені, цей напрямок розпочне активно діяти.

По-друге, це робота з людьми старшого віку. Ми вже не перший рік співпрацюємо з християнською клінікою – благодійною організацією, яка об’єднує лікарів-професіоналів, реабілітологів, психологів, інших фахівців, які в якості свого християнського служіння ведуть прийом пацієнтів безкоштовно, проводять діагностику на сучасному обладнанні. Звичайно, в нашому Центрі отримують можливість проходити безкоштовне обстеження також і діти з інвалідністю. Для того, щоб розширити наші можливості, плануємо також скласти відповідні угоди з лікарнями і діагностичними центрами столиці.

Третій напрямок – навчальна робота з дітьми усіх категорій, незалежно від їхнього фізичного стану. Ми будемо допомагати їм поглиблено вивчати іноземні мови, інші предметами, а малюків готувати до школи. Всі можливості для цього є, адже в нашій громаді є люди, які працюють і викладачами університетів, і вчителями в школах.

– Робота з дітьми матиме успіх лише тоді, коли в ній братимуть активну участь також і батьки.

– Звичайно, ми це враховуємо. Співпраця з батьками – дуже важливий фактор успіху. Адже більшість часу дитина проводить саме в сім’ї. Тому в нашому Центрі працюватиме школа для батьків, будуть проходити семінари, на які ми запрошуватимемо відповідних фахівців. Бажання з їхнього боку на проведення такої роботи вже висловлено. Працюватиме також і клуб взаємодопомоги і спілкування, де батьки матимуть можливість разом проводити час, обмінюватися досвідом, морально підтримувати одне одного. Це теж вкрай важливо, адже батьки дітей-інвалідів часто-густо так само закомплексовані, як і їхні діти, і потребують психологічної допомоги.

– Соціальний центр збудувала християнська громада. Чи означає це, що перевага надаватиметься представникам саме вашої релігійної конфесії?

– Зовсім, ні! Хоча працюватимуть в ньому переважно християни, допомогу отримуватимуть люди не залежно від їхніх релігійних переконань. Це дуже важливо. В нашій країні вже створилася своєрідна культура благодійності.

Досить високо підняли планку благодійності саме християнські церкви, включившись в ці важкі для країни часи в різноманітні волонтерські рухи і благодійні проекти. Але в добрих справах об’єдналися всі люди доброї волі – не тільки різних конфесій, а я би сказав, і різних релігій, бо біда у всіх зараз одна. Особливо ця співпраця проявилася у зв’язку з відомими подіями на сході країни. В цьому плані серед церков різних конфесій непорозумінь немає.

До речі, сьогодні в приміщенні нашого Центру живуть переселенці зі сходу. Ми маємо хорошу співпрацю з організацією допомоги біженцям «Спасемо Україну». Можна сказати, це і є та платформа співпраці різних конфесій, яка нас об’єднує.

– Звідки ви берете ресурси – і фінансові, і людські? Це дуже важливе питання, адже часто-густо всі скаржаться на нестачу коштів. А у вас все гаразд? Як це вам вдається?

– Грошей, мабуть, ніколи в повній мірі не вистачає. Але звідки беруться ресурси? Це пожертви людей, співпраця з різними благодійними організаціями. Можна сказати, що саме оцей період, який наразі переживає країна, мені так видається, у свідомості глибоко віруючих людей виніс на поверхню саме розуміння того, що життя, по-перше, дуже тонка річ, а по-друге, прожити і нічого доброго не зробити – це не є високою цінністю християнина. Тому люди більше відкрилися в бажанні допомогти.

Хоча на перший погляд необхідних ресурсів начебто і не видно. Але коли кожен вносить свою посильну, хоча і невелику, лепту в спільну справу, то ресурси неодмінно з’являються. Так само і в державі. Якщо кожен громадянин буде робити щось корисне для суспільства, всі труднощі будуть подолані.

Розмову вів Олександр Козловський (УКРІНФОРМ)