Як війна змінила потреби киян з інвалідністю: інтерв’ю з Лесею Петрівською

Леся Петрівська

Уповноважена Київради з прав осіб із інвалідністю Леся Петрівська розповіла про головні виклики, з якими зіткнулися у 2022 році, пише «Вечірній Київ».

Київ — перше українське місто, яке призначило свого Уповноваженого з прав осіб із інвалідністю. У 2021 році Київрада обрала на цю посаду Лесю Петрівську. Її кандидатуру запропонував мер столиці Віталій Кличко. На той момент вона понад 16 років працювала з людьми з інвалідністю. Зокрема, вона є співзасновницею ГО «Всеукраїнська асоціація перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю» і багато років працює перекладачкою жестової мови.

Про те, які виклики постали перед Уповноваженою з початку повномасштабної війни та як місто реагувало на потреби людей з інвалідністю Леся Петрівська розповіла «Вечірньому Києву».

ЕВАКУАЦІЯ І ТУРБОТА

— Як повномасштабна війна змінила вашу роботу?

— Перш за все війна змінила пріоритетні напрямки діяльності. На першому місці, очевидно, опинились питання організації евакуації людей з інвалідністю. І в перші місяці війни міська влада змогла організувати евакуацію тисячі людей з інвалідністю з Києва в безпечніші регіони та за кордон.

Важливим напрямом діяльності стала участь в наданні продуктових наборів, предметів першої необхідності, засобів особистої гігієни для одиноких осіб та осіб з інвалідністю які залишись, фактично, заблокованими в квартирах на декілька місяців.

Ну і звісно, питання безпеки. А саме приведення у відповідність та пристосованість укриттів для осіб з інвалідністю. Контроль за тим, аби вживалися заходи з облаштування доступності укриттів. Моніторинг доступності систем оповіщення про небезпеку для людей з інвалідністю.

Фактично, пріоритетні завдання нікуди не зникли, але деякі з них стали не такими нагальними, наприклад, що стосується адресної допомоги. Оскільки люди уже мають можливість виходити з дому і забезпечувати свої першочергові потреби самостійно. Така ж ситуація з евакуацією — ця потреба стала більше ситуативною, ніж системною.

У перші дні війни багато людей з інвалідністю просили про евакуацію з Києва

— Як місто допомагає людям із інвалідністю у час війни?

— Щодо поточних зобов’язань, то в умовах війни місто продовжує виконувати надавати послугу з соціального захисту та матеріальної підтримки осіб з інвалідністю. Продовжують діяти міські цільові програми. Зокрема, фінансування заходів програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2023 рік збільшене на понад один мільярд гривень. Збільшили матеріальну допомогу окремим категоріям осіб із інвалідністю у 1,5-2 рази.

Відновлено надання послуги соціального таксі для перевезення дітей та осіб з інвалідністю до лікарень, центрів реабілітації, закладів освіти та до соціально значимих об’єктів.

БЕЗПЕКА ДЛЯ МЕШКАНЦІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ У КИЄВІ

— Чи адаптована система сповіщення про небезпеку для людей з інвалідністю?

— Щодо безпекових питань. Система сповіщення про небезпеку для людей з інвалідністю здійснюється головним чином за рахунок трансформації міського застосунку «Київ Цифровий». Головна проблема — це недоступність інформації про повітряну тривогу для осіб з порушеннями слуху, адже вони не чують ні сирен, ні сигналів телефонного додатку. Це проблема не лише Києва, а й всієї України.

Не так давно ми всі були свідками моторошної історії, коли після обстрілу житлового будинку в Дніпрі, жінка залишалася під завалами, бо маючи порушення слуху та мовлення не могла покликати на допомогу. В Харкові внаслідок ракетних обстрілів загинули люди з порушеннями слуху, бо банально не чули ні сигналу тривоги, ні початку обстрілів.

— Як вирішується проблема з доступністю сховищ в м. Києві?

— Питання доступності укриттів є нагальним для безпеки осіб з інвалідністю і першочерговим на всіх рівнях міської влади. Зокрема оновлюється інтерактивна мапа укриттів, з зазначенням доступних для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Постійно проводиться моніторинг захисних споруд щодо вільного доступу осіб з інвалідністю. Але на жаль, кількість пристосованих укриттів для осіб з інвалідністю є критично недостатньою, а тому ми постійно акцентуємо увагу на тому, що робота з облаштування є вкрай важливою.

Але окрім фізичної доступності є ще одна проблема — неможливість перебування в укриттях людям з ментальними та психічними порушеннями. Кожен спуск в укриття для таких людей є додатковим стресом, на який кожен реагує по-своєму.

У Києві була історія, і я впевнена це не поодинокий випадок, коли маму дитини з ментальними порушеннями попросили покинути укриття, бо дитина безперервно плакала і кричала. Тому я звертаюся до усіх — будьте терпимими і з розумінням ставтесь до особливостей кожної людини. Пожертвувавши своїм комфортом, ви можете врятувати життя людини з інвалідністю. Яка має таке ж право на безпечний простір, як і ви.

Місто розширює перелік послуг для людей з інвалідністю

ДОСТУПНІСТЬ МЕДИЦИНИ ТА МІСЬКОГО ПРОСТОРУ І ЗБІЛЬШЕННЯ ВИПЛАТ

— Чи вдається розширювати перелік послуг, які надає місто, для людей з інвалідністю?

— Так, ми постійно працюємо над цим. Зокрема, до повномасштабного вторгнення нам вдалось реалізувати низку важливих ініціатив. Запровадили послуги супроводу людей з порушеннями зору в медичних закладах Києва. Кожен пацієнт столичних лікарень та поліклінік з порушеннями зору може скористатись допомогою молодшого медичного персоналу або інших працівників закладів охорони здоров’я. Тобто пацієнта зустрічають на першому поверсі, супроводжують до кабінету лікаря або декількох лікарів та до виходу з закладу охорони здоров’я.

Запроваджується система доступності до медичних послуг для осіб із порушеннями слуху через систему відеозвʼязку з перекладачем жестової мови, зокрема, запрацювала кнопка зв’язку з перекладачем жестової мови. З її допомогою кияни з інвалідністю зі слуху можуть звертатися з будь-якими питаннями щодо надання медичної допомоги до оперативного чергового Департаменту охорони здоров’я. Через «Сервіс УТОГ» медичні працівники взаємодіють із перекладачем жестової мови для спілкування з пацієнтами з порушеннями слуху.

Трансляції пленарних засідань Київської міської ради стали доступними для людей з порушеннями слуху завдяки перекладу жестовою мовою.

Працюємо над забезпеченням перекладу жестовою мовою усіх послуг міського сервісу 1551.

Поступово, з метою підвищення рівня безпеки дорожнього руху осіб з інвалідністю, спільно з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) впроваджується встановлення звукової системи оповіщення на світлофорних об’єктах регульованих наземних пішохідних переходах. Зокрема, в 2023 році планується облаштувати 172 світлофорні об’єкти пристроями звукового оповіщення пішохідних переходів для людей з інвалідністю з порушеннями зору.

Спільно з Департаментом інформаційно-комунікаційних технологій проводиться робота щодо покращення доступності офіційних інформаційних електронних ресурсів київської міської влади.

До слова, затвердили заміну адресних показників старого зразка на житлових будинках — вони стануть більш доступними для людей з порушеннями зору: на темно-синьому тлі текст і елементи — білі.

Люди потребують не тільки матеріальної, а й моральної підтримки

ДОПОМОГА ТИМ, ХТО ДОПОМАГАЄ

— Чи залучають до надання допомоги людям з інвалідністю громадські організації та благодійників?

— Так, міська влада активно налагоджує взаємодію з громадськими об’єднаннями. До слова, саме громадські організації інформують міську владу про наявні порушення прав і свобод осіб з інвалідністю та беруть участь у формуванні доступного середовища в нашому місті.

Від початку повномасштабного вторгнення, завдяки співпраці з соціально відповідальним бізнесом, громадськими та благодійними організаціями нам вдалось надати адресну допомогу понад 500 сім’ям, в яких є особи з інвалідністю.

— Відомо, що на час воєнного стану організаціям, які допомагають людям з інвалідністю, призупинили фінансування. На державному рівні у пріоритеті зараз насамперед військові та їхні потреби. Як місто може підтримати ці організації, щоб зберегти їх? Чому це важливо?

— Почнемо з кінця. Це однозначно важливо, оскільки саме громадські організації акумулюють потреби людей з інвалідністю, найкраще розуміють специфіку і дуже часто мають найкращу експертизу, досвід і розуміння, як працювати з тими чи іншими проблемами в сфері.

Як уже зазначалося до основних моїх завдань, зокрема, відноситься здійснення заходів щодо налагодження взаємодії суб’єктів, які здійснюють свої повноваження з питань забезпечення прав і законних інтересів осіб з інвалідністю в місті Києві. Київрада у жовтні 2021 року затвердила цільову програму «Соціальне партнерство» на 2022 — 2024 роки» у якій було передбачено фінансову підтримку громадських об’єднань осіб з інвалідністю на конкурсних засадах. Проте реалізація проєктів була призупинена у зв’язку з дією положень постанови Кабміну щодо повноважень Державної казначейської в умовах воєнного стану.

Оскільки громадські об’єднання осіб з інвалідністю не отримують прибутку і в умовах воєнного стану позбавлені можливості сплачувати за оренду приміщень, комунальні послуги — це ставить під загрозу їхнє існування.

Водночас багато громадських об’єднань взяли на себе ношу держави з соціального захисту осіб з інвалідністю. Тож усвідомлюючи важливість їхньої роботи, а також знання та навички персоналу, членів організації у цій сфері, я неодноразово ініціювала на різних рівнях державної та місцевої влади питання про необхідність відновлення фінансової підтримки таких об’єднань за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Майстер-клас для дітей

РОЗШИРЕННЯ ОСВІТНЬОГО ІНКЛЮЗИВНОГО ПРОСТОРУ

— До повномасштабної війни у місті дуже багато уваги приділяли інклюзивності у школах і сфері культури. Яка ситуація зараз?

— Зрозуміло, що від лютого минулого року пріоритети трішки змістилися. Але тим не менше, місто продовжує роботу в напрямі доступності освіти та культури для осіб з інвалідністю.

Ті програми і проекти, які були закладені в бюджет раніше — успішно реалізуються і сьогодні. Наприклад, комплексна цільова програма «Освіта Києва. 2019 — 2023 роки». Серед інновацій програми є створення інклюзивно-ресурсних центрів.

Продовжує розширюватись мережа закладів освіти з інклюзивними та спеціальними класами. Відповідно і кількість учнів у них також збільшилася. Зараз ми з командою працюємо над деякими рішеннями в сфері культури і як тільки це стане можливим — втілимо їх та інтегруємо в життя міста.

— Люди з інвалідністю яких нозологій краще адаптуються у Києві, а які, навпаки, потребують всебічної підтримки?

— Складно сказати, хто адаптується найкраще. Але на мою думку адаптуватися до міського простору найскладніше сьогодні незрячим людям.

— З якими зверненнями до вас найчастіше звертаються люди з інвалідністю?

— Дуже багато запитів на матеріальну допомогу, продуктові набори.

Все ще багато людей звертаються щодо обладнання житлових будинків пандусами, пониження бордюрного каменю тротуарів пішохідних шляхів та доріжок, оформлення та видача документів про інвалідність, порядку забезпечення медичними виробами та засобами реабілітації, соціально-матеріальної підтримки осіб з інвалідністю з дитинства та осіб які здійснюють догляд за ними, захисту та відновлення порушених прав на працю.

Часто просять сприяння в отриманні крісел колісних та різних медичних виробів та засобів гігієни.

Безкоштовне слухопротезування військових які втратили слух на війні

ПІДТРИМКА ВЕТЕРАНІВ У ПРІОРИТЕТІ ВЛАДИ

— Через війну багато людей отримали інвалідність (і їх буде все більше), що може зробити і робить місто для того, щоб життя таких людей у місті було комфортнішим? Чи є стратегія роботи з такими людьми, їхньої адаптації та підтримки?

— Місто турбується про захисників України та їхні родини ще від початку війни, від 2014 року. Підтримка наших воїнів є одним із головних пріоритетів і сьогодні. Київ знаходить можливості підвищити соціальні стандарти. Зокрема, згідно з програмою «Турбота. Назустріч киянам» збільшено видатки для підтримки захисників України та членів їх сімей.

У листопаді минулого року Київрада схвалила Концепцію реінтеграції та підтримки киян-ветеранів російсько-української війни, яка передбачає реабілітацію, тобто загальну підтримку хлопців і дівчат, які повертаються з фронту.

Реалізація даної Концепції дасть можливість побудувати ефективну осучаснену систему соціальної підтримки ветеранів війни та членів їх сімей за рахунок підвищення ефективності організації процесу надання соціальних послуг, оптимізації соціальних видатків з місцевого бюджету. А також допоможе створити належні умови для розбудови соціального потенціалу ветеранської спільноти.

Окрім того, в місті потужно розбудовується ветеранська спільнота, що є дуже важливим фактором для ментального повернення військових до мирного життя.

Що стосується фізичної доступності, то передусім ми розуміємо, що мова йтиме про людей, які втратили зір, верхні і нижні кінцівки. А це ще один великий пласт роботи для усіх, хто працює над архітектурною доступністю в місті. Я, як Уповноважена, щоразу звертаю увагу на це усім, хто залучений до процесу і продовжуватиму це робити.

Довідка. Положення про Уповноваженого Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю, затверджене рішенням Київської міської ради від 23.02.2021 № 43/84. До основних завдань Уповноваженого належить моніторинг додержання прав і законних інтересів осіб з інвалідністю та підготовка в установленому порядку пропозицій щодо забезпечення додержання прав і законних інтересів осіб з інвалідністю, підготовка та організація заходів з питань забезпечення прав і законних інтересів осіб з інвалідністю у місті Києві.

Офіційно в Києві зареєстровано 162 тисячі осіб з інвалідністю, і ще велика кількість людей, які належать до маломобільних груп населення.

Наталка Марків