Студенти Бердичівського медичного коледжу опікувалися проблемами «дітей сонця»

Дітей, які народжуються з синдром Дауна часто ще називають «дітьми сонця». Синдром Дауна являється невиліковним генетичним порушенням, що може бути зумовлене трьома факторами: трисомією 21-ї хромосоми; транслокацією 21-ї хромосоми на іншу; мозаїцизмом. Це не є рідкою патологією – у середньому в Україні народжується одна дитина з синдромом Дауна на сімсот-тисячу генетично здорових дітей. У таких дітей різна здатність вчитися і розмовляти, а також набувати рухові навички. А через те, що вони емоційно й розумово відстають від своїх однолітків, їм набагато складніше адаптуватися в суспільстві, яке по-різному реагує на дітей з синдромом Дауна.

Щорічно 21 березня відзначається Всесвітній день людей із синдромом Дауна, і спеціально до цієї дати у Бердичівському медичному коледжі відбулася науково-практична конференція «Крок назустріч», на якій сім студентів третього курсу відділення «Лікувальна справа» під керівництвом викладачів Єрємєєвої І. В. (викладач психіатрії) та Данилюк Т. А. (медична психологія) підготували доповіді на тему фізичного здоров’я, соціальної адаптації та соціалізації дітей, які мають синдром Дауна. Для того, щоб добре підготуватися до висвітлення проблеми «дітей сонця», студенти разом з викладачами побували у Бердичівському дитячому садочку №22 де є спеціалізована група, у якій виховуються діти з синдромом Дауна.

Як відмітила викладач психіатрії Єрємєєва І. В., існування такої групи у дитячому садочку досить невеликого міста являється доволі позитивним кроком у підтримці «дітей сонця» та їх батьків, однак залишається невирішеним у нашій країні питання інклюзивної освіти – коли діти з синдромом Дауна мали б можливість навчатися разом зі здоровими дітьми, що сприяло б пришвидшенню їх розвитку. У Європейських країнах є певна практика та позитивні зрушення у цьому напрямку, та в Україні, на жаль, подібних закладів освіти поки ще немає.

Не слід забувати, що дітей з синдромом Дауна важливо виховувати як дитину, а не як «інваліда», і батькам необхідно дати їй відповідну освіту, що у сучасних умовах надзвичайно важко. Окрім того батьки повинні бути готовими завжди бути з ними, повинні показувати, що це їхня дитина. Дітей із синдромом Дауна не потрібно надмірно опікати, вони повинні постійно отримувати душевні і фізичні стимули і вчитися самостійно. Інакше їх батьків не можна назвати батьками. Щорічно в Україні народжується 300-400 дітей з синдромом Дауна, однак лише третина з них залишається в сім’ях – від більшості дітей батьки відмовляються ще в пологових будинках.

Тож до людей необхідно донести інформацію, що дитина з синдромом Дауна – це звичайна дитина, яка просто має свої особливості та потребує більшої уваги до себе. Нерідкі випадки, коди завдяки турботі та піклуванню з боку батьків діти з синдромом Дауна досягали успіху та визнання, ставали відомими людьми. Багато людей з синдромом Дауна одружуються, а принаймні 50 % жінок з таким захворюванням можуть мати дітей. Тож не потрібно боятися «дітей сонця» – адже вони щирі, відкриті та емоційні, і потребують лише уваги та розуміння з боку оточуючих.

Денис Заремський

БЕРДИЧІВ ДІЛОВИЙ +ФОТО