У Луцьку обговорили проблеми «дітей сонця»

Відбувся круглий стіл з нагоди створення громадської організації батьків, чиї діти страждають синдромом Дауна.

На засідання круглого столу завітали представники волинської організації «Даун-синдром», батьки дітей та гості із Києва.

Президент Всеукраїнської благодійної організації «Даун синдром» Сергій Кур’янов поділився досвідом роботи Центру розвитку дітей з синдромом Дауна.

«Комплексна робота з дітьми, починаючи з дитячого садочка, дасть можливість глянути на них не з жалістю, а як на нормальних повноцінних дітей», – каже Сергій Кур’янов.

У київському центрі, починаючи з четвертого класу, діти мають змогу пройти професійну орієнтацію та отримати згодом роботу, що відповідає їхнім розумовим здібностям. Так центр співпрацює з готелем «Padisson Blu», де діти, що пройшли професійну орієнтацію, мають змогу на практиці вчитися роботі у сфері хостесу, сервірувати столи, працювати на кухні.

«З четвертого класу ми готуємо дітей до реальної роботи, це здебільшого практика у готелі та «Ашані», де вони вчаться випікати багети», – розповів пан Сергій.

Батьки Волинської організацію також розповіли про свій досвід та труднощі у вихованні таких особливих дітей. Адже головною проблемою є те, що дітям з синдромом Дауна потрібно постійно приділяти багато часу, а часто через роботу це буває дуже важко. То ж дуже важливо, щоб у місті були заклади, де діти зможуть пройти програму соціалізації та навчитися хоча б елементарним азам читання та математики.

Євгенія Кравчук розповіла про те, як 20 років тому, народивши сина з синдромом Дауна, довго боролася за те, щоб він зміг відвідувати школу та навчатися у спецгрупі. Адже тоді вважалося, що таким дітям краще вчитися індивідуально. Завдяки зусиллям матері, що постійно працювала з сином, Богдан Кравчук зумів закінчити школу та, склавши ЗНО, вступити до університету.

«Такі випадки рідкісні не лише в Україні, а й у світі. Звичайно, він і досі не є самостійною людиною, потрібно йому допомагати. Навіть часто відводити до університету, якщо раптом змінилася аудиторія, відводити до бібліотеки, брати книги», – розповідає Євгенія Ткачук.

Проте попри уже більш-менш налагоджену роботу з дітьми і досі існує проблема, коли вони досягнувши 18 років, не мають чим зайнятися. У Луцьку немає закладів, де дорослі люди з синдромом Дауна змогли б проводити час, а це є дуже важливо, адже тоді тягар подальшого виховання знову падає на батьківські плечі.

У місті намагаються боротися з цією проблемою, тому до 2016 року У Луцьку планують відкрити Центр денного перебування та зайнятості для молодих людей з особливими потребами після 18 років. Також створити майстерні для осіб з розумовою неповносправністю, аби вони могли працювати та відчувати себе повноцінними членами суспільства.

На засіданні круглого столу зазначили, що важливо розуміти, що діти з особливостями розвитку мають великий потенціал і тому потрібно його правильно використовувати. Важливо налагодити співпрацю з центрами зайнятості, аби ті рекомендували роботодавцям людей, які хоч і мають певні розумові відхилення, проте можуть працювати не гірше пересічного працівника.

«Район.Луцьк» +ФОТО