«Ніколи не здавайся». У Франківську презентували проект про людей з інвалідністю (ФОТО)

У п’ятницю, 25 жовтня, в Urban Spase відбулася презентація проекту «Never give up» (Ніколи не здавайся), для людей з інвалідністю, які закриті в собі й у своїх домівках.

Захід організувала активістка Іванна Вінтоняк спільно з благодійною організацією “Благодійний Фонд “Хребет” та громадською організацією «СЛІД», пише «Репортер».

Мета проекту – показати людям з інвалідністю, що вони можуть бути повноцінними членами суспільства, вести активний спосіб життя, спілкуватися, мати стосунки та створювати сім’ї.

«Ми вирішили запропонувати людям з інвалідністю якусь альтернативу, – каже ініціаторка проекту Іванна Вінтоняк. – Ідея виникла у 2018 році, після тижневого відпочинку в горах. Я відпочивала там з друзями. Там ми були веселими, сміялися, і я подумала, що суспільство нас такими не бачить, ми такі тільки у своєму колі. У нас заведено людей з інвалідністю жаліти. А проблема стоїть глибше, бо люди з інвалідністю занурені в свої комплекси і тому сидять вдома. Їм там комфортно. Але варіантів для розвитку і повноцінного життя є багато. Сидіти вдома – це не вихід. І я собі подумала зробити таке відео, як можна проводити час, як можна жити інакше».

Іванна розповідає, що знайшла оператора досить швидко, через соцмережі. Зйомки розпочалися ще у 2018, а закінчилися лише нещодавно.

«Проект тривав цілий рік, бо одна з героїнь ролика була при надії. Ми чекали поки вона народить, щоб показати, що ми теж можемо мати сім‘ї. Інвалідний візок – це лише засіб пересування. Але у нас так заведено, робити нас якимись не такими як усі. Ні, ми такі самі, просто дещо інакші. Нам просто потрібно трішки більше часу, щоб перебороти себе і жити повноцінно, попри комплекси», – каже вона.

Організаторка розповідає, що найбільші проблеми у сприйнятті людей з інвалідністю у дітей та старшого покоління.

«Батьки часто не пояснюють як на нас правильно реагувати. Нещодавно був випадок, коли на зупинці хлопчик на мене озирнувся, а мама просто повернула його голову своєю рукою в інший бік. І добре, якщо вона потім пояснить йому все, а не просто проігнорує».

На заході були присутні й інші люди з інвалідністю. Більшість з них активні та намагаються пропагувати активний спосіб життя, попри проблеми зі здоров‘ям.

«У нас в суспільстві дуже багато людей з інвалідністю, попри фізичні вади. Наприклад лежибоки, які лежать на дивані і не хочуть розвиватися, – каже керівниця ГО «Хребет» Христина Сирова-Романишин. – Не треба відкладати все на наступний рік. Так сталося, що я захворіла. І якби я чекала, поки в світі знайдуть ліки від моєї хвороби, життя пройшло б повз мене. А нині я маю багато проектів, зокрема «Ноги чи колеса – це лише спосіб пересування». Наші проекти чимось подібні, бо вони мотивують людей ставати сильнішими і рухатися».

Присутні кажуть, що у суспільстві досі є купа проблем з доступністю, проблем з толерантністю.

«Не треба ділити світ на “нас” та “без нас”. Інвалідність не обмежує, обмежує дискримінація. Завтра презентований відеоролик вже з‘явиться в мережі. Дуже прошу його поширювати та лайкати. Щоб якомога більше людей почули нас», – каже радник голови обласної державної адміністрації з питань соціального захисту осіб з інвалідністю Микола Макар.

На заході був присутній директор Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», в якому вчиться організаторка – Григорій Кіт. Розповідає, що коли університет був лише в проекті, він зіштовхнувся з бюрократією та адаптацією приміщення для людей з інвалідністю.

«На даний момент в університеті навчається 14 тисяч студентів, 18% – з інвалідністю, зокрема з вадами опорно-рухового апарату, – каже Григорій Кіт. – У нас є 101 спеціальність, докторантура, аспірантура. Ми не називаємо таких студентів «особи з інвалідністю», ми їх називаємо «з особливими потребами».

Іванна Вінтоняк додає, що творчих планів та надиху має ще багато. Сподівається, що мотиваційний ролик побачить багато людей, які сформують правильну думку про людей з інвалідністю.

Тетяна Скоропляс