Україна готується служити ветеранам з інвалідністю

В Україні – значний попит на послуги для людей з інвалідністю

Фото з особистого архіву Любові Галан.

Повномасштабне російське вторгнення в Україну триває вже майже два роки і має жахливі наслідки. Українські експерти обговорюють, які заходи необхідні для того, щоб Україна могла служити своїм ветеранам. Любов Галан – юристка та співзасновниця київської громадської організації “Принцип”. Її ініціатива лобіює дружню до ветеранів політику по всій Україні та виступає за інклюзію, доступність та більшу інтеграцію ветеранів з інвалідністю. Global Voices поспілкувався з Любов’ю про ситуацію та роботу “Принципу”.

До кінця війни в Україні буде близько півтора мільйона ветеранів. Разом з їхніми родичами та близькими ми вже говоримо про три мільйони людей. Це величезна кількість, яка не має аналогів у сусідніх країнах. Багато хто з воїнів, які повертаються, мають або матимуть інвалідність, тому вкрай важливо розробити ефективну систему їхньої інтеграції в цивільне життя.

Організація “Принцип” була заснована на початку 2023 року, коли група активістів, юристів та ветеранів вирішила об’єднати зусилля для вирішення системних проблем, пов’язаних з правами ветеранів. Воїни, які повертаються додому, у тому числі з інвалідністю, стикаються з багатьма бюрократичними проблемами і часто отримують відмову в послугах, які їм гарантує закон.

Любов та її команда намагаються вирішити цю проблему, переконуючись, що Україна має готуватися до великого напливу ветеранів у майбутньому, щоб держава могла служити солдатам після війни інклюзивним та прозорим способом.

Фото з особистого архіву Любові Галан.

Досягнення межі

До повномасштабного вторгнення в Україні налічувалося близько 3 мільйонів людей з інвалідністю. Через війну ця цифра, ймовірно, різко зросте. І ветерани становитимуть значну частину цієї групи.

Українська армія налічує 1 мільйон осіб, і наразі більшість солдатів або воюють, або проходять підготовку в тилу – тому кількість ветеранів відносно невелика. Проте система охорони здоров’я та правова система вже намагаються обслуговувати навіть ту невелику кількість солдатів, що повертається, тому багато ветеранів з інвалідністю стикаються з великими проблемами при лікуванні або при спробах повернутися до цивільного життя. Любов пояснює:

На папері закон багато чого гарантує ветеранам, але реальність зовсім інша. Наприклад, ветерану-ампутанту держава гарантує безкоштовне протезування, але на практиці отримати його в Україні майже неможливо, оскільки немає можливості це зробити. Навіть отримати статус ветерана чи людини з інвалідністю дуже складно з бюрократичної точки зору.

Це досвід Масі Найєма, українського юриста та ветерана, який належить ідея “Принципу”. Чоловік служить у Збройних силах України з 2015 року. У 2022 році він втратив око після поранення і повернувся до Києва. Як новий ветеран та людина з інвалідністю, Найєм на власному досвіді відчув, що таке вирішувати бюрократичні питання, а також отримувати необхідне лікування та підтримку від держави.

Найєм ініціював створення організації “Принцип”, яка менш ніж за рік налагодила відкриту комунікацію з державою щодо того, як краще обслуговувати ветеранів. Ключовий аспект роботи – переконатися, що українські законодавці розробляють нові закони, які спрощують багато процедур для ветеранів з інвалідністю, а держава інвестує достатньо коштів, щоб підтримати ці закони – і виконати те, що гарантовано на папері.

Іншим важливим напрямком є реінтеграція ветеранів – особливо з інвалідністю – у професійне життя за допомогою таких ініціатив, як створення інклюзивних і доброзичливих робочих місць по всій Україні. Любов говорить:

Наша увага зосереджена на ветеранах з інвалідністю, які потребують просування змін. Повертаючись з фронту, вони стикаються з величезною прірвою між законом і реальним життям. Наприклад, де працевлаштуватися всім цим людям, особливо якщо вони втратили кінцівку або отримали інше поранення, яке не дозволяє їм виконувати ту роботу, яку вони мали до війни? Це величезна проблема, яка потребує системного вирішення.

“Принцип” запустив навігатор прав – юридичний інструмент, який пояснює різні бюрократичні механізми та надає практичні рекомендації щодо отримання статусу ветерана, подання заявки на протезування та вирішення інших проблем. Навігатор використовується як ветеранами, так і надавачами послуг та місцевою владою, допомагаючи різним групам зрозуміти процедури, яких вони повинні дотримуватися, оскільки приплив ветеранів зростає.

Інклюзивність – це ключ до успіху

За останні два роки українське суспільство кардинально змінилося, і наша команда віддзеркалює ці зміни. У нас є колеги, які є ветеранами з інвалідністю, або ті, чиї близькі служать або повернулися з війни. Багато хто з нас супроводжує своїх родичів у їхньому новому житті, тож ми маємо практичне розуміння того, чого бракує в законодавстві, охороні здоров’я та інших важливих сферах.

Мій брат нещодавно повернувся з фронту. Він служив під Бахмутом, де отримав поранення кілька місяців тому. Йому ампутували ногу, тож коли він звільниться з армії, то стане одним з тих, кому служить моя організація. Поїздка з ним дозволила мені побачити, як ми можемо змінити нашу роботу, щоб краще допомагати ветеранам з інвалідністю.

Для подолання розриву в інклюзивності “Принцип” співпрацює з іншими громадськими організаціями, щоб підвищити обізнаність про відсутність безбар’єрної інфраструктури та труднощі з працевлаштуванням людей з інвалідністю. Команда працює разом з коаліцією партнерів над просуванням кращої політики зайнятості, коли компанії перенавчають потенційних працівників з інвалідністю та знаходять для них доступні вакансії. Є й позитивні приклади: наприклад, державна компанія “Укрзалізниця” перенавчає своїх колишніх працівників, які стали інвалідами після служби в армії, і знаходить їм нові робочі місця в організації. Однак ринок праці – так само, як охорона здоров’я чи правова система – усе ще погано підготовлений до обслуговування всіх і не може пристосуватись до більшості людей з інвалідністю.

Ми розробили концепцію формування ветеранської політики, де підкреслюємо, що інклюзія є фундаментальним елементом для реабілітації та реінтеграції солдатів, які повертаються. Це означає інфраструктуру, дружню до людей з інвалідністю, а також врахування потреб людей, які страждають на ПТСР [посттравматичний стресовий розлад] тощо, наприклад, реагування на шумове забруднення і так далі. Що стосується інклюзивної реабілітації, у нас є донори, які готові це фінансувати. Важливо знайти достатню кількість експертів і зосередитися не лише на будівництві нових реабілітаційних центрів, а й на підготовці відповідних фахівців. Тому ключовим моментом є налагодження ефективної співпраці між державою та донорами.

Наразі багатьом ветеранам з інвалідністю допомагають волонтери та приватні організації, які збирають кошти на відповідне лікування, допомагають з отриманням медичної допомоги за кордоном та надають короткострокову підтримку після звільнення з армії. Однак, коли війна закінчиться, і мільйони людей з інвалідністю повинні будуть реінтегруватися в цивільне життя в Україні, вони потребуватимуть постійної присутності та підтримки з боку держави, що робить необхідним адаптувати закони та підготувати інфраструктуру для цього вже зараз.

Найочевидніше – забезпечити спроможність держави надавати якісні послуги пораненим ветеранам. Для цього потрібно, щоб усі державні інституції були інклюзивними, а їхня діяльність – прозорою. Це також зніме певний тиск з родин ветеранів з інвалідністю, які тепер несуть відповідальність за супровід своїх партнерів у цій складній бюрократичній подорожі. Головне – служити краще в довгостроковій перспективі.

Автор: Anna Romandash

Перекладач: Iryna Tiper