Інтегрована освіта зараз є одним з пріоритетних напрямків соціальної політики демократичних країн. У Конвенції ООН про права дитини декларується, що право людей з інвалідністю на інтеграцію в суспільство є основним принципом міжнародних стандартів прав людини, і сумісна освіта – це основа суспільної інтеграції. У розвинених країнах інтегровані школи – вже реальність, в нашій – поодинокі випадки.
Організація навчання дітей з обмеженими можливостями в звичайних школах вимагає безліч зусиль. На жаль, більшість шкільних будівель не пристосовані зараз до того, щоб в них знаходилися діти з важкою формою інвалідності. Крім того, по відношенню до дітей-інвалідів існує інше відношення з боку людей, а також стереотипи і хибні погляди з приводу можливостей інвалідів: що вони можуть, а чого не можуть.
З метою подолання цієї проблеми заступник голови Шумської райдержадміністрації С.Демчук провела робочу зустріч з керівництвом відділу з питань освіти райдержадміністрації по впровадженню в школах інклюзивного навчання.
Як повідомила начальник відділу з питань освіти РДА Л.Табачук, така освіта принесе лише позитивні результати для дитини з особливими освітніми потребами:
– виникає прагнення наслідувати здорових дітей, досягти кращих результатів у навчанні, творчості, бажання нічим не вирізнятися;
– руйнуються комплекси, виникає вільне спілкування, набувається досвід подолання труднощів;
– посилюється інтерес до життя, з’являється додаткова мотивація до навчання;
– з’являється можливість розвиватися на рівні зі здоровими дітьми, формуються звички до життя в колективі, зникає відчуття самотності в житті;
– створюються додаткові можливості розвитку, формується відчуття причетності до життя суспільства та почуття ідентичності (“я такий як інші”);
– з’являється можливість почуватися не ізольованим, а повноцінним, здоровим і щасливим;
– відбувається підготовка до умов реального життя;
– створюється більше можливостей брати участь у різних видах діяльності;
– підвищується позитивна самооцінка;
– урізноманітнюється спілкування;
– виникає додаткове спонукання.
«Також створюються умови для постійного професійного удосконалення – педагоги вчаться на практиці здійснювати індивідуальний підхід, складати індивідуалізовані навчальні програми, апробовувати різноманітні методи навчання і виховання, враховувати особливості стилів навчання, здійснювати різнорівневе оцінювання знань дітей, розробляти завдання різного ступеня складності тощо» – зауважила С.Демчук.