Проблеми працевлаштування інвалідів найчастіше пов’язані з тим, що у більшості інвалідів немає досвіду в пошуку вакансій, немає можливості отримання необхідної для цього інформації. Важливою проблемою є і те, що працевлаштуватися інваліди можуть на наявні вакантні місця, які не відповідають стану та можливостям їх здоров’я, їх професійним інтересам.
Фахівці Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості приділяють особливу увагу щодо психологічної підтримки та супроводу клієнтів з вадами здоров’я. Результатом цієї роботи є працевлаштування осіб з обмеженими можливостями та довіра до служби зайнятості. Про одну з багатьох сторінок такої роботи ми й розповімо сьогодні.
Наталія Белицька рано розпочала свою трудову кар’єру. Працюючи – отримувала вищі освіти, яких в неї дві: перша – вчитель української мови та літератури (Ізмаїльський державний гуманітарний університет) та друга – юрист (Міжрегіональна академія управління персоналом). Наталії Іллівні довелося працювати секретарем, вчителем, бібліотекарем, секретарем суду, помічником юриста. У віці 32 років в жінки діагностували важке захворювання, та встановлена група інвалідності. З того часу довелося шукати роботу, яка не лише б відповідала бажанню працювати, але й враховуючи власне самопочуття.
Пані Белицька декілька раз зверталась за допомогою до служби зайнятості. Передостанній раз була працевлаштована завідувачем відділення в Ізмаїльському територіальному центрі соціального обслуговування. Але здоров’я вносить свої корективи у бажання, великі емоційні навантаження знову загострили хворобу. Ще й дороги від села, у якому проживає пані Наталя, до міста бажають бути кращими. Тому з роботи довелося піти. Але людина, яка усе життя працювала – на може без роботи. І знову, вже у 2015 році, пані Белицька звертається за допомогою до фахівців Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості. Бажання знайти роботу увінчалося успіхом, та ще й робота знайшлась ближче до дому, у власному селі. Наталія Іллівна була працевлаштована інженером-землевпорядником.
Тож інвалідність не треба ототожнювати з безробіттям. Хвороба – не привід вносити себе в чорний список і перекреслювати своє життя. Щоб досягати успіху треба вірити в те, що ми на нього здатні! Інвалідність – це не вирок, це виклик для людини, який він повинен прийняти, а, прийнявши, перемогти!
