Недооцінений резерв. Чому у нас працює лише 17% працездатних людей з інвалідністю

Дефіцит працівників на ринку праці уже сягнув чотирьох із половиною мільйонів людей, пише “ІА”ЛІГАБІЗНЕСІНФОРМ”

Повномасштабне вторгнення призвело до змін, які більшість підприємців та українців взагалі не розглядали як можливі. Теперішні системні проблеми одномоментно стали ще гостріші, і несподівано по-новому гостро постали питання, про які воліли не згадувати.

Наприклад, про соціалізацію кількох мільйонів людей з інвалідністю. В цьому питанні Україна рухалась у фарватері глобальних трендів і запровадила обов’язковий норматив із працевлаштування людей з інвалідністю на рівні 4% і, по суті, штраф за його невиконання. Масовий відтік мігрантів і мобілізація на фронт змусила розглядати людей з інвалідністю вже не як тягар, а як цінний трудовий резерв чисельністю понад 2,4 млн працездатних людей з інвалідністю. Однак з них працюють лише 17%.

Дефіцит робітників на ринку праці, за оцінкою Міністерства економіки, сягає 4,5 млн людей. Держава розпочала програму перенавчання людей з інвалідністю, запустила курси водіїв легкових авто на базі МВС, фінансує витрати бізнесу на створення робочого місця для працівників з інвалідністю. Посилюється міць “батога” для бізнесу – Фонд захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом визначатимуть підприємства, які не виконують норматив у 4%, і стягуватимуть з них адміністративно-господарські санкції.

Бізнес намагається залучати осіб з інвалідністю, але виникає маса питань. Щоб дати базові знання, Конфедерація роботодавців розробила найповніший посібник із покроковою інструкцією для підприємств, які хочуть залучити до роботи людей з інвалідністю – він доступний на порталі “Разом”.

Але питань дуже багато. Найпростіше з них, і воно виникає у лідерів ринку: як правильно скласти резюме і в ньому делікатно повідомити, що вакансія підходить для кандидатів з інвалідністю. Є більш складні питання, з якими звертаються до Конфедерації роботодавців: чи можна проводити співбесіду і як відмовити кандидатам, які не підходять.

Проте ажіотажу з боку людей з інвалідністю немає. Загалом з початку року до центрів зайнятості звернулися, за попередніми оцінками, близько 10 000 людей з інвалідністю, роботу з яких отримали близько 20%. Для розуміння – це не більше 0,2% від кількості працездатних людей з інвалідністю. Держава готує “батіг” і для них: Мінсоцполітики заявило про наміри давати можливість людям з інвалідністю працювати й разом з гідною оплатою за працю отримувати економічну незалежність замість залежності від мізерної соціальної виплати.

Нам потрібно зближати позиції бізнесу і людей з інвалідністю. З обох боків ми маємо недовіру. Бізнес не вірить, що люди з інвалідністю, які роками були вирвані з ринку праці, зможуть отримати кваліфікацію і бути корисними. Люди з інвалідністю сумніваються, що їхні наміри працювати, роботодавці сприймають серйозно і готові платити гідну зарплату. Розірвати це коло недовіри можна лише разом – бізнесу, людям з інвалідністю і державі.

Олексій Мірошниченко
президент Конфедерації роботодавців України