Особлива податкова потреба: що дають пільги для підприємств, де є працівники з інвалідністю (ФОТО, ВІДЕО)

Суспільне Рівне

З мінімальними прибутками та без постійних ринків збуту. Так про роботу своїх підприємств говорять керівники рівненських організацій Українських товариств сліпих та глухих – їх ще знають за абревіатурами УТОС та УТОГ. На обох підприємствах працює майже сто людей з інвалідністю. Виготовляють нескладну продукцію: спецодяг, сільгоспінвентар, шкільні парти та стільці, повідомляє Суспільне.

Не зупиняти виробництво вдається завдяки податковим пільгам. В 2019-му році їх планували скасувати. Тоді підприємства своє право на пільги відстояли. Проте, кажуть їхні керівники, питання про дію цих пільг починають піднімати знову.

Напередодні місцевих виборів у марафоні “Місцеві” Суспільне розповідає історії з усієї країни про проблеми, якими насправді живуть люди в регіонах і як їх можна вирішувати на місцевому рівні, не чекаючи великих політичних рішень. Останній тиждень марафону присвячено фінансам.

УТОС

На рівненському підприємстві Українського товариства сліпих Павло Добруцький працює з 1984-го року. Чоловік – незрячий.

Суспільне Рівне

За часів радянського союзу пан Павло працював у цеху з виготовлення мюзле – дротяної вуздечки, яка утримує корок ігристих вин. Нині ж освоїв інший вид діяльності.

“В Україні, Білорусії і в Росії, де випускають туалетний папір, на упаковці я – єдиний тотальник. Так сказати “першоначинающий””, – каже Павло Добруцький.

На підприємстві УТОС працює 50 людей, 33 з них – люди з інвалідністю по зору. Окрім туалетного паперу, виготовляють тут різноманітні щітки, сільгоспінвентар, спецодяг. Втім, кажуть працівники, роботи з роками стає менше.

Суспільне Рівне

“Людина, яка хоче працювати, їй завжди все подобається. Я згоден працювати і 12 годин, аби тільки держава давала роботу”, – додає пан Павло.

Суспільне Рівне

Колись, розповідає керівник підприємства, “утосівці” працювали на держзамовлення. Нині ж ринки збуту вимушені шукати самотужки. Тримається ж на плаву підприємство УТОС завдяки пільгам із оподаткування.

Суспільне Рівне

“У нас три пільги: ПДВ – нульова ставка, податок на прибуток, ну прибутку немає, зараз нуль, і податок на землю. З податку на землю виходить так, що ми економимо приблизно 3,5 тисячі гривень в місяць. А по ПДВ, якщо взяти несплачений цей податок на ПДВ, ну, він такий вірутальний, то він за рік складає десь 380 тисяч”, – зазначив директор Рівненського навчально-виробничого підприємства УТОС Ігор Подранецький.

Суспільне Рівне

Завдяки зекономленим грошам на підприємстві відкрили єдину в області бібліотеку для незрячих. Також організовують дозвілля.

Суспільне Рівне

“Багато витрачаємо на соціальні питання. У нас є гуртожиток, медпункт, і бібліотека і спортзал. І поспівати, і хор є, і дуети, і вистави ставимо”, – розповів голова профкому підприємства УТОС Петро Озарчук.

Суспільне Рівне

Втім, керівник підприємства УТОС занепокоєний, що згадані пільги можуть скасувати.

“Дехто зараз говорить у високих ешелонах влади, що треба забрати ці пільги, взагалі нічого не треба, і взагалі говорять, що такі підприємства і такі структури треба ліквідувати, бо це баласт. Мені здається, що це дуже низько для таких людей. Я б їм запропонував: просто закрити очі і деньок-другий попрацювати, якщо вийде”, – каже Ігор Подранецький.

Суспільне Рівне

УТОГ

Українське товариство глухих – ще одне рівненське підприємство, де працюють люди з інвалідністю. На меблевій фабриці працівники виготовляють продукцію для навчальних та культурних закладів: дошки, парти, стільці.

Суспільне Рівне

“Дякуючи програмі “Нова українська школа”, отримуємо більше замовлень на шкільні меблі. Але це не означає, що нас тут замовленнями завалили. Звичайно, важко. І ці моменти по пільгам, нам трішечки, трішечки полегшують роботу. Але все одно, у нас же контингент специфічний. Вони не можуть на 100% віддаватися”, – сказав директор Рівненського навчально-виробничого підприємства УТОГ Віктор Матков.

На фабриці УТОГ працює 40 людей з інвалідністю по слуху. Більшість на підприємстві – уже десятиліттями.

“Їм важко себе знайти в іншій сфері, на будівлю вони не підуть, на заробітки не поїдуть, водієм нечуючий не буде. І це для них якраз комфортно, і на нашому підприємстві вони почувають себе непогано. Ці пільги нам допомагають більш конкурувати з іншими виробниками, у нас є можливість на кілька відсотків відпускати дешевше”, – додає Віктор Матков.

Чому пільги збираються відстоювати

На Рівненщині в 2020-му році пільги з оподаткування надали вісьмом підприємствам та громадським організаціям людей з інвалідністю. Цим займається спеціальна комісія при Рівненській облдержадміністрації. Затверджує ж їх дію – уряд.

В 2019-му році ці пільги планували скасувати. Проте, підприємства домоглися, щоб їх дію продовжили.

Суспільне Рівне

“Представники цих організацій говорять, що їхні підприємства просто помруть. Можливо, це не така велика заробітна плата, але вона дає можливість людині заробити на хліб. По-друге, людина почуває себе соціально значимою. Чи багато підприємств зацікавлені, щоб брати осіб з інвалідністю на роботу?”, – каже заступниця директора департаменту соцполітики ОДА Анна Закусілова.

“Так, як я чую від колег з інших регіонів, то люди з інвалідністю, які працюють на таких підприємствах, готові страйкувати і страйкувати по-серйозному”, – каже керівник рівненського УТОС Ігор Подранецький.

Суспільне Рівне

“Якщо держава не може мене забезпечити нормальною пенсією, – 2 тисячі пенсія, – то хай мені держава дасть роботу. Я б з задоволенням працював. Я б приходив вранці, на 6-ту ранку приходив би, я б працював і 12, і 13 годин. Але працювати так, щоб можна було заробити”, – каже працівник підприємства УТОС Павло Добруцький.

Ольга Марчук, Тетяна Климчук