Герой з Донеччини мріє повернутися на фронт, щоб троє його синів ніколи не воювали

Його мучить фантомний біль в нозі, якої немає. І при цьому боєць хоче повернутися на фронт та закінчити цю війну, аби не передавати її у спадок своїм синам. Подолати больовий синдром, відновитися та стати на протез захисникові допомагають у Львові. Історію Героя Львівському порталу розповіли в реабілітаційному центрі «Незламні».

40-річний Михайло Бакалюк родом з селища Миколаївка, що на Донеччині. Війна приходила в його дім двічі. Спершу у 2014 році. Тоді на захист країни став його брат. Михайло ж разом з сім’єю переїхав на Київщину – в Ірпінь. У 2022-му ворог прийшов і туди. Михайло разом з дружиною та двома синами знову були вимушені тікати від загарбників. Після деокупації Ірпеня і побаченого там чоловік вступив до лав ЗСУ. Цьогоріч у травні, поки Михайло нас захищав, у нього народився третій син. А вже у червні на запорізькому напрямку багатодітний батько отримав важке поранення.

Того дня він йшов на штурм ворожих позицій та наступив на міну. Побратими наклали турнікети та евакуювали Михайла. Ще в стабілізаційному пункті лікарям стало зрозуміло: ліву ногу пораненого – не врятувати. Шансів на збереження немає. Треба рятувати життя. Тож кінцівку ампутують і евакуюють Михайла далі – в тил. Потому низка шпиталів та операцій, аби сформувати куксу для подальшого протезування.

«Той місяць був дуже важким. Я хочу, щоб люди знали: кожен клаптик звільненої землі дається нам кров’ю і болем. Шлях реабілітації не завжди такий простий як ми гадаємо. Це не просто лікування і протезування. Це титанічна праця команди лікарів різних напрямів: хірурги, травматологи, нейрохірурги, спеціалісти з реабілітації, протезисти. Це складний шлях пацієнта. Щоденні болі, знеболювальні, фізична та психологічна реабілітація, соціалізація», – ділиться Михайло власним досвідом лікування воєнної травми.

У Національний реабілітаційний центр «Незламні» захисника скеровують для відновлення та протезування. Проте останнє доводиться відтермінувати, бо пацієнт страждає від фантомного болю. Простими словами: Михайлові дуже болить та частина ноги, якої немає. Таке зустрічаються у 8 з 10 пацієнтів з ампутацією кінцівок. Щоб полегшити страждання, їм дають знеболюючі. А, щоби вилікувати, шукають причину. Фантомні болі можуть виникати внаслідок розриву нервів чи пошкоджень спинного мозку або ж мати психологічне походження.

Причина фантомного болю в Михайла – психологічна. Аби побороти цю проблему, із захисником працюють фахівці з ментального здоров’я: психо-, арт- та тілесні терапевти. Вони застосовують різноманітні методики, включно з голко- та дзеркальною терапією. На сеансах останньої пацієнт дивиться в дзеркало, щоб його мозок усвідомив, що ноги немає. Кожен вид терапії – частинка цілого. Цей комплексний підхід допомагає Михайлові. Болить вже менше. Паралельно з чоловіком працюють фізичні терапевти.

Сини Михайла у Львові. Він їх бачить. Найстаршому – 18 років, найменшому – лише два місяці. Батько хоче стати на протези, повернутися у стрій та закінчити цю війну, аби цього не довелося робити його дітям.

Андрій Котенський