Вчитися допомагати

1 10 1381146241 p9070012 1 2. психічні розлади, реабілітації, інвалідністю, інвалідів

Г.М. Кучер та Ю.В. Антропов
Г.М. Кучер та Ю.В. Антропов

10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я

Ситуація зі психічним здоров’ям населення України вкрай напружена. 1,2 мільйона українців страждають на психічні розлади, і таких людей стає все більше. 20 відсотків від всієї кількості людей з психічними розладами становлять діти та підлітки. Шестеро із тисячі українців отримали інвалідність саме внаслідок психічних недуг, і за останніх десять років число таких людей зросло на 19 відсотків. Кожен третій мешканець нашої держави потерпає від нервових стресів. За кількістю психічних захворювань Україна вже котрий рік поспіль посідає перше місце в Європі.

Шукаючи вихід із бурі

Психіка, за старод. грецьк., – “дихання”, “душа”. Напевне, не варто й запитувати, що в людини є найголовнішим. Однозначно – то її душа. Вона уособлює природу особистості, дає початок життю, здатність відчувати, мислити, усвідомлювати. Так, їй буває нелегко. Часто бурхливі хвилі перекочуються через єство, не даючи й миті на перепочинок. Світ стає чужим. Здається, що довкола – суцільна мла.

Зупинімося! Перегорнімо сторінки тієї ж душі. Так, подібне вже ставалося. І вихід завше знаходився. Тоді темрява, що брала в полон, кудись щезала, і в душі знову володарювало світло. Розпач перероджувався в надію, і приходив душевний спокій. А ще душа хоче добра. Хоче, щоб перед нею відчинялися двері і щоб здійснювалися її бажання. Щоб її любили, поважали, жаліли і щоб про неї турбувалися.

Всеукраїнська громадська організація інвалідів “Гармонія”, яка опікує людей із психічними розладами, вже традиційно й цього року провела навчальний семінар для керівників, спеціалістів та членів громадських організацій. До дитячого оздоровчого табору імені Ю.О. Гагаріна, що в м. Скадовську Херсонської області, приїхали понад 100 людей з інвалідністю (багато з них були зі своїми опікунами) з багатьох областей України. На захід запрошувалися представники владних структур, волонтери, психологи, котрі опікують громадські організації, члени громадських організацій інших нозологій, які співпрацюють з “Гармонією”.

Розмови про приємне та маловтішне

Цьогоріч у присутніх неабияке пожвавлення викликала звістка про те, що президенту ВГОІ “Гармонія” Юрію Володимировичу Антропову Указом Президента України присвоєно почесне звання “Заслужений працівник соціальної сфери України”. А ще його обрано головою громадської ради при Державній службі з питань інвалідів та ветеранів України. Така приємна новина викликала позитивний резонанс в роботі семінару, відчувалося, що люди стали більш впевнені у своїх висловлюваннях та побажаннях.

Добру звістку про професійний ріст керівника “Гармонії” повідомила Галина Кучер, заступник міського голови, начальник управління праці і соціальної політики Уманської міськради, заслужений працівник соціальної сфери України, депутат Черкаської обласної ради. Галина Михайлівна поділилася напрацьованими методами роботи щодо надання людям з інвалідністю соціальних послуг. Основний наголос вона зробила на роботу системи реабілітаційних послуг. Зокрема, детально, з усіма подробицями розповіла про діяльність трьох уманських центрів реабілітації, служб “швидкої соціальної допомоги” та “соціального таксі”, відділення соціальної допомоги вдома та по обслуговуванню вдома психічнохворих інвалідів, центру обліку бездомних громадян тощо.

Любов Алімова, заступник директора департаменту, начальник управління по роботі з інвалідами Держслужби з питань інвалідів та ветеранів України, Ірина Павлюк, заступник начальника управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Олександр Ракша, заступник директора Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Євгенія Небрат, директор Скадовського районного центру зайнятості, та інші службовці відповіли на численні запитання учасників семінару. В основному люди цікавилися умовами щодо нарахування пенсій та надання пільг, оформлення груп інвалідності, навчання та працевлаштування людей з психічними розладами згідно з індивідуальними програмами реабілітації, отримання путівок на санаторно-курортне лікування тощо.

  1 10 1381146224 p9060006 2

Як важливо все почути, все зрозуміти

Світлана Поваляєва, голова обласної психіатричної МСЕК, навела статистику щодо психічних захворювань в Херсонській області . Детально розповіла про процедуру отримання групи інвалідності людьми, які мають психічні розлади, оформлення документів на опікунство родичами хворого. Про роботу Запорізького обласного центру професійної реабілітації інвалідів розповіла директор Людмила Виноградова. Дитячий лікар-психіатр Наталя Марченко (Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів “Пролісок”, м. Умань) зупинилась на питаннях дитячої психіатрії. Вона, зокрема, відмітила, що присутність у виховному процесі батьків – то найголовніше для психіки дитини. Дитячі психіатри мають підтримувати й батьків, які виховують таких дітей, вибудовувати з ними стосунки партнерства. Без такої спільної праці добрих результатів годі й очікувати.

Загалом, учасники семінару, серед них було багато лідерів та активістів, змогли пройти навчання та підвищити свою кваліфікацію за наступною програмою: законодавче забезпечення діяльності громадських організацій; співпраця з органами державної влади; довгострокове планування діяльності регіональної ГО; техніка проведення зборів організації та ведення переговорів; пошук партнерів; ресурси організації (матеріальне і фінансове забезпечення) тощо.

Допомагати і самим собі, й іншим

Разом із рівненською групою до Скадовська приїхав керівник благодійної місії “Православне діло”, священик Віталій Поровчук. Нікого не залишили байдужими його слова: “Важливо мати благодійне служіння для ближнього, для потребуючих, для немічних, хворих та покинутих, до того ж якщо воно абсолютно зрозуміле, є потребою серця і душі. У наш час, коли скрізь так багато брехні й несправедливості, коли немає стабільності в світі, в нашій країні, немає й миру в душах людських. Здається, в них лютують бурі, і немає ні кінця їм, ні краю. Люди шукають виходу, та часто не знаходять. Через це і страждають, і хворіють. Зростання психічних недуг – тому доказ. Усвідомлюючи таке, неможливо сидіти, склавши руки”.

…Нервовий зрив є своєрідним важелем у критичному для людської психіки стані. Під час його активації відбувається вихід накопиченого нервового напруження. Його появі слугують будь-які події, чи то масштабні й інтенсивні у своєму впливі, чи то, навпаки, незначні, але постійні. Важливо знати причини, які призводять до нервового зриву, і уникати їх, бо потрапляння через таку недугу до кардіологічного відділення лікарні може скінчитися лікуванням у психоневрологічному диспансері.

Сергій Одарченко, реабілітолог-психолог Рівненського православного братства “Святих Віри, Надії і Любові та їхньої матері Софії”, під час бесіди-заняття підкреслив, що душевне здоров’я людини залежить не стільки від подій, що відбуваються в її житті (і навіть не від найнесприятливіших), скільки від реакції на них. “Так, люди, які пережили важку психологічну травму, часто отримують перемогу саме завдяки установці, яку вони задають самі собі, своїй психіці, – підтримав його думку Іван Полянський, голова громадської організації інвалідів “Чугуївський об’єднаний союз інвалідів Афганістану” (Харківська обл.) – Така їхня оптимістична позиція як ніщо інше допомагає долати біди. Виживають і живуть до старості саме оптимісти. Треба вчитися один в одного, аби йти вперед”.

Олена Литвиненко, волонтерка із м. Запоріжжя, мати дитини з розумовою відсталістю, була дуже активною. Вона рішуче виступила проти перебування дітей з психічними розладами в спеціальних закладах. (В Україні понад 30 тис. інвалідів з розумовою відсталістю містяться в інтернатах.) “У нашому суспільстві побутує думка: якщо людині з інтелектуальною недостатністю потрібен посилений догляд, значить, її необхідно ізолювати від суспільства. Як мати, кажу: це неправильно! – Олена говорила досить емоційно, в той же час і переконливо. – Як можна віддати свою дитину?! Хто в тому ж інтернаті, де в одній кімнаті знаходиться й 20 хворих, зможе за ними повноцінно доглядати. Попри всі негаразди така дитина повинна бути вдома, а держава має платити гроші батькам на її утримання. Так буде значно дешевше, та й витрачання на це державних коштів можна буде контролювати успішніше”.

…За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 20 відсотків дітей і підлітків планети страждають на психічні недуги. Кожен п’ятий з них має поведінкові, когнітивні та емоційні, кожний восьмий – психічні розлади. Турбує те, що діти та підлітки перебувають під деструктивним впливом засобів масової інформації, які переважно висвітлюють трагічні події та негативну поведінку людей, пропагують вседозволеність і рекламують “легальні наркотики” – тютюн та алкоголь. Таке безчинство не може не позначитися на світогляді та психологічному благополуччі дітей, порушує їхню психосоціальну адаптацію, веде до збільшення кількості психічних та нервових зривів.

Руслан Водолажський із ГО інвалідів “Оберіг” м. Балаклея Харківської обл., Таня М’язіна (Запорізький Центр соціальної адаптації та реабілітації інвалідів), хворі на ДЦП, порушили питання працевлаштування людей з психічними розладами, зокрема, навели факти відмов у прийомі на роботу таких інвалідів із боку роботодавців. Поскаржилися, що у санаторні заклади важко потрапити людям з даною нозологією, і що таких хворих не ставлять в чергу на отримання автомобілів.

На семінарі були люди, досить помірковані у своїх судженнях, з позитивним сприйняттям дійсності. Зокрема, це Неля Копач (м. Волочиськ Хмельницької обл.), яка всупереч примхам долі продовжує вести активний спосіб життя і допомагає в цьому іншим. Вона поділилася тим, як в її громадській організації проводяться зустрічі-спілкування, вечори відпочинку, паломницькі поїздки та екскурсії до інших міст. Щоправда, приміщення свого організація не має, і це затрудняє проведення деяких заходів. І одразу ж відгукнулася уманчанка Галина Кучер, яка, посилаючись на досвід своєї організації у вирішенні подібних питань, порадила їй збиратися людям з інвалідністю в місцевому територіальному центрі соціального обслуговування населення. Вона так і сказала: “Стіл і стільці для цього знайдуться. А чай і печиво можна принести з собою”.

***

Мене гнітить, коли чую вислів “інвалідна організація”, а його вживають часто і на різних рівнях. Цього разу поправку вніс Юрій Антропов, який так висловив своє уточнення: “Організацію варто називати не інвалідною (звучить, як ушкоджена), а… нормальною. Просто до неї входять люди з інвалідністю”. Важливо, що такі люди не сидять і не чекають, коли скінчаться ті ж бурі в їхньому житті, а хочуть допомагати і собі, й іншим вибиратися з них. Й цього року вони зустрілися в Скадовську, аби поділитися власним досвідом у подоланні складних ситуацій, намітити плани на майбутнє і визначитись із шляхами щодо їх здійснення.

Кожен ранок в таборі імені Ю.О. Гагаріна розпочинався зі спільної молитви. А вечорами тут були гучні дискотеки. Танцювали всі – і високоповажні посадові особи, і керівники, і гості заходу, і члени організацій. Особливо втішали діти з синдромом Дауна, вихованці Херсонської міської ГО матерів дітей-інвалідів “Серце матері” (керівник – Валентина Бондар). Невипадково їх ще називають “сонячні”. І хоча погода не втішала, і сонце часто ховалося за хмарами, ці діти, а вони ніколи не стануть дорослими, несли в собі якесь заспокоєння.

Дивилася на їхні обличчя, бачила їхню щиру усмішку, й думала: треба шукати вихід! З кожної ситуації, з кожної невдачі. І ще треба вірити в те, що він знайдеться неодмінно.

Ольга Шкрупська

Фото автора

“Киевский вестник”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*