Для повноцінного життя

13.03.2015

Київський протезний завод безкоштовно забезпечує своїми виробами бійців АТО

Ще з початку військової агресії на сході Київський протезний завод почав активно надавати допомогу пораненим. Зараз тут працює стаціонарна лікарня, і перед тим, як надіти на бійців протез, проводиться довгий курс реабілітації. Усі послуги до дрібниць оплачує держава. А найголовніше те, що протези тут виготовляють за найновішим сучасним європейським зразком.

З дня у день майстри столичного протезного заводу трудяться не покладаючи рук. Адже виготовлення протеза — це настільки копітка і ювелірна робота, що потребує чимало часу та сил. Аби виготовити протез для одного бійця, знадобиться не менше двох тижнів. Пораненого перед тим оглядають, спеціально під його параметри з гіпсу виготовляють макет, а вже потім лише робиться сам протез. «Протези виготовляються із найкращих матеріалів, які існують у світі. Деякі зі них ми імпортуємо, деякі виробляємо самі,— розповів «Хрещатику» майстер протезного заводу Роман Свідерський.— Насамперед для тих, кому потрібна наша допомога, виробляємо навіть жіночі протези. Одного разу до нас звернулась дівчина з дуже тяжким випадком. У неї розрізали таз. Ми вже виготовили для неї протез, хоча це дуже складна робота».

Для бійців підприємство пропонує найрізноманітніші протези, каже заступник директора з медичної роботи київського протезного заводу Юрій Сорока. «З першою хвилею мобілізації, як тільки почали поступати поранені в шпиталь, ми почали відслідковувати, хто надходив та з якими пораненнями. Самі приїжджали у госпіталь, спілкувалися із волонтерськими організаціями і потім забирали хлопців до себе. Так як вони ще молоді, то ми розуміємо, що їм потрібні багатофункціональні протези. Починали з японських протезів СВ «Лебідь»,— розповів пан Сорока.— Пробували їх ставити. Комусь сподобались, а комусь — ні. Іншим запропонували німецькі протези, вони не гірші за якістю. Зараз ми уже виготовляємо найсучасніші протези «VGK» — це англійські протези — нещодавно тільки розпочали їх випробування в країні-виробнику. До нас приїжджали інструктор і сам майстер цих протезів, демонстрували їхні можливості. Вони дуже якісні і багатофункціональні. В них можна і на лижах кататися, і купатися, і верхи на конях кататися. Вони, звісно, не для кожного, потрібно, щоб боєць був худеньким. Ми вперше їх зробили, але вони досі проходять випробування, тестування. Якщо виникають нюанси, ми їх міняємо і підправляємо».

За словами Юрія Миколайовича, немає потреби везти травмованих бійців на протезування за кордон, адже необхідну допомогу вони можуть отримати зокрема у них, до того ж безкоштовно, як і інші інваліди. «Вузли у нас найсучасніші і передові, до того ж дешевші. Найдорожчий протез — 200—300 тисяч гривень, а для воїнів — безкоштовно. Гроші виділяються з державного бюджету. Боєць також проходить довгий курс реабілітації. У нас тут працюють і масажисти, і психологи, і психотерапевти, також є рефлексотерапія, народна медицина. Займаються хлопцями спеціалісти. І все це — за рахунок держави. І коли ми бачимо, що хтось збирає кошти на протези — нам це дивно і дико!».

Солдат чопського прикордонного загону Володимир Пучінін переніс 8 операцій. На щастя, ногу лікарі йому врятували. Однак боєць ще не ходить. У відділенні стаціонару київського протезного заводу він проходив реабілітацію, каже, що доглядали за ним, як за рідним. Поранення отримав Володимир ще влітку. «Наш пропуск в Маринівці Донецької області був обстріляний. Я отримав поранення пальців, і майже відірвало ногу, трималась шкіра та тканини. В тилу була наша артилерія. Через нас Росія приймала поранених і давала «зелений» коридор тим, які були у важкому стані. Так трапилося, що і я опинився серед них. Я пролежав два дні в комі у Ростові. Потім наше консульство спрацювало, нас вивезли. Прилетів рейс до Ростова, і цим же літаком всі були вивезені до Києва». На підприємстві Володі зробили на руці протез пальців, а також протез на нозі. Загалом за минулий рік завод надав допомогу шістьом воїнам. А зараз готується протезувати ще трьох бійців-«кіборгів», які лежать у головному військовому шпиталі травматології.