“Підтримка залишається, навіть якщо зараз доводиться перебувати в бомбосховищі…” або історія громадської організації “Бачити серцем”

“Підтримка залишається, навіть якщо зараз доводиться перебувати в бомбосховищі…” або історія громадської організації “Бачити серцем”. го бачити серцем, війна, комплексні порушення розвитку, супровід, інвалідність

“Підтримка залишається, навіть якщо зараз доводиться перебувати в бомбосховищі…” або історія громадської організації “Бачити серцем”. го бачити серцем, війна, комплексні порушення розвитку, супровід, інвалідність

Війна – це явище, що не зникає безслідно, а залишає по собі відбиток на кожному, хто з нею зіткнувся. Діти якраз одні з тих, хто найбільше потерпають від її впливу, а особливо діти з інвалідністю. “Для них стрес, який ми зараз переживаємо, помножений на мільйон” – говорить засновниця громадської організації “Бачити серцем” Олеся Яскевич.

Громадська організація “Бачити серцем” в числі тих, хто продовжує активно працювати на своєму фронті. Основні напрями роботи включають соціалізацію для підлітків 12-16 років з комплексними порушеннями розвитку у Школі соціалізації (до 24 лютого школа працювала офлайн і онлайн, зараз тільки онлайн), проекти “Старт” та “Творча Майстерня ТАК”, які працюють для підлітків 16-18 років та молоді з інвалідністю від 18 років, підтримку їхніх батьків та працю з родиною в межах психологічного хабу, консультаційну роботу за різними запитами, а також для батьків і спеціалістів, що працюють з дітьми, підлітками та молоддю з інвалідністю працює онлайн лекторій.

“Підтримка залишається, навіть якщо зараз доводиться перебувати в бомбосховищі…” або історія громадської організації “Бачити серцем”. го бачити серцем, війна, комплексні порушення розвитку, супровід, інвалідність

Після початку повномасштабних бойових дій по всій Україні, організація зосередилась на допомозі в евакуації, паралельно, залишаючись на звʼязку зі своїми підопічними, щоб моніторити їх потреби. Далі в Івано-Франківську, за участі Олесі Яскевич, було сформовано гуманітарний штаб, щоб допомогти родинам. Паралельно прийшло розуміння, що поряд з гуманітарною допомогою потрібна й нематеріальна підтримка. Так, було створено онлайн заняття для підлітків та молоді, які проходять кілька разів на тиждень, а для батьків з березня стали проходити щотижневі онлайн зустрічі для підтримки родин.

Родинам, що змінили місце або країну проживання потрібна була допомога. Як організувати побут для дітей в умовах війни, які заняття обирати у цей час, як пояснити дитині з комплексними порушеннями розвитку що відбувається, як влаштуватись на новому місці у країні або поза її межами – частина питань, що хвилювала батьків і їм потрібна була допомога.

Команда продовжувала працювати попри всі виклики військового часу. І часом, як частина команди, так і батьки підключалися до зустрічей або занять навіть з бомбосховищ.

“Підтримка залишається, навіть якщо зараз доводиться перебувати в бомбосховищі…” або історія громадської організації “Бачити серцем”. го бачити серцем, війна, комплексні порушення розвитку, супровід, інвалідність

Такі зустрічі переросли у проект онлайн-супроводу батьків, де кожна родина має свого куратора, який працює з конкретними запитами, що з’явились у період повномасштабних воєнних дій в Україні. Наприклад, як для дитини з аутизмом організувати простір для усамітнення, який вона так потребує, в обмежених для цього умовах. Або як отримати більше зворотного зв’язку на нових місцях, де почала навчатись дитина тощо.

Згодом, проєкт онлайн-супроводу розширив свої межі, залучаючи до процесу індивідуальної роботи безпосередньо дітей (до цього індивідуальна робота була виключно з батьками). На основі запитів від батьків під час онлайн-супроводу або за безпосереднім запитом формується глибинний маршрут співпраці. Це вже не просто супровід, а психолого-педагогічний онлайн-коучинг батьків, які виховують дітей з комплексними порушеннями розвитку, які внаслідок війни змушені були змінити своє місце проживання.

Міжнародний фонд “Відродження” та Європейський Союз підтримали цей напрямок роботи організації навесні 2022 року, у рамках конкурсу “Тримаймо стрій”.

“Підтримка залишається, навіть якщо зараз доводиться перебувати в бомбосховищі…” або історія громадської організації “Бачити серцем”. го бачити серцем, війна, комплексні порушення розвитку, супровід, інвалідність

Проєкт онлайн-коучингу стартував 1 липня 2022 року і передбачає комплексний супровід родини і дитини, де в процес залучені різні спеціалісти. На первинному етапі працюють ментори, які є спеціалістами в індивідуальному супроводі. Вони обробляють заявки, і далі або самі здійснюють супровід або направляють родину до конкретного фахівця. У проєкті будуть працювати ментори та спеціальні педагоги, психологи, юрист, нейропсихолог, невролог та логопед.

“З початку повномасштабного вторгнення, у дітей з інвалідністю в емоційному, інтелектуальному або фізичному плані стався дуже сильний відкат (регрес. – ред.), тобто багато набутих навичок стерлися. Тому зараз потрібно багато сил і підтримки, для створення підтримуючого середовища для повернення навичок, хоча б до моменту 24-го лютого” – підкреслює Олеся Яскевич. В рамках цього проекту розроблено 6 практичних тренінгів, які сформовані на основі запитів батьків. Тобто це програма майстер-класів на пів року, яка навчатиме батьків прописувати соціальну історію конкретно під свою дитину, складати правила родини з чіткими кордонами, в рамках яких дитина зможе максимально комфортно функціонувати. Окремо батьки навчатимуться як складати календар буденних справ на місяць, щоб запобігати проявам небажаної поведінки у дитини (стан істерики, самоагресія тощо), і разом зі спеціалістами аналізуватимуть як таку поведінку спрямовувати у правильний напрямок. “Ми визначили, що 6 місяців – це той оптимальний термін за який будуть помітні певні зрушення після початку нашої праці з батьками та дітьми” – зазначає Олеся Яскевич.

Поряд із цим функціонуватиме лекторій, де спеціалісти ГО “Бачити серцем” безкоштовно для всіх батьків будуть читати лекції та проводити тренінги щодо організації розпорядку дня підлітка або молодої людини з інвалідністю, вправи для того, щоб знизити напругу та рівень стресу в умовах війни, говорити про емоції, про роботу з небажаною поведінкою, про побутові навички та обов’язки, про дорослішання та гігієну. А також попереду практичні майстер-класи, де будуть говорити про те, що таке соціальні історії, як їх правильно складати, яка від них користь, як їх адаптувати під конкретну дитину, будемо писати правило рутин, складати розклад дня (календаря) на місяць, аналізувати поведінку дитини, робити попередження небажаних наслідків поведінки, розробляти інструкції для послідовного виконання обов’язків.

“Підтримка залишається, навіть якщо зараз доводиться перебувати в бомбосховищі…” або історія громадської організації “Бачити серцем”. го бачити серцем, війна, комплексні порушення розвитку, супровід, інвалідність

У планах також мотиваційні зустрічі і створення методичного онлайн-посібника для батьків “Технічний супровід дітей та підлітків з комплексними порушеннями розвитку під час онлайн навчання вдома”.

Найголовніше завдання, яке ставить перед собою БО “Бачити серцем” у цьому проєкті – змінити фокус батьків у бік сильних сторін своєї дитини. З власного досвіду Олеся Яскевич ділиться: “На першій консультації ми просимо батьків розказати про дитину. Не повірите, але всі починають з частки НЕ: не може, не знає, не вміє. Ми робимо акцент на тому, що дитина МОЖЕ, і вже на основі цього плануємо як нанизувати нові навички. Від багатьох батьків чуємо “а так можна було?”. Тому на виході ми хочемо, щоб у батьків була впевненість у сильних сторонах дитини, і що б не трапилось – вони завжди були на її боці”. Що важливо, після участі батьки матимуть запас інструментів та контактів, які допомагають справлятися із потенційно складними ситуаціями.

Плани і перспективи – це позитивний погляд у майбутнє. І в “Бачити серцем” вони теж є. Тож Олеся Яскевич розповідає, що до повномасштабної війни у них була велика мрія – побудувати свою Школу соціалізації, яка б знаходилась фізично у Києві. Вона мала б на меті системну підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю від дитячого садочка до курсів з працевлаштування. А для тих, хто не може бути працевлаштованим, створити середовище для проведення часу в спільноті. Це має бути те середовище, де кожен відчуває себе частиною чогось великого. “Мрії ми не зраджуємо, школу обов’язково відкриємо, тільки зараз з’явились додаткові умови. Наприклад, до приміщення, яке обов’язково має бути з бомбосховищем. Війна внесла свої корективи, тому будемо відштовхуватись від тих реалій, які є на даний час”.

Авторка тексту: Мирослава Береска, студентка магістерської програми з медіакомунікацій УКУ, стажерка відділу комунікацій Міжнародного фонду “Відродження”.

Міжнародний фонд «Відродження»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*