Громадська спілка «Ліга Сильних» пропонує внести зміни до нормативно-правових актів, які здатні у доволі швидкий термін змінити якість роботи медико-соціальних експертних комісій. Про це під час прес-конференції «Реформування МСЕК: чи потрібно чекати 5 років» розповіла виконавча директорка «Ліги Сильних» Дар’я Сидоренко.
Як уточнила Дар’я Сидоренко, зараз триває велика і складна реформа процедури отримання інвалідності. Однак є необхідність прийняти рішення, які полегшать цей процес тут і зараз. Йдеться, зокрема, про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 3 грудня 2009 року № 1317.
«Ми проаналізували законодавство і пропонуємо три ключові зміни. Перша стосується скасування поділу на спеціалізовані та загальні комісії, що наблизить фізично такі комісії до людей, що можуть потребувати їх послуг. Друга проблема полягає у тому, що відсутня якісна програма реабілітації. І ми вважаємо, що в комісіях обов’язково має бути експерт, який відповідає за реабілітаційну складову. При неякісній реабілітації люди не отримують необхідні асистивні технології, а це в свою чергу негативно впливає на питання працевлаштування, тому що люди не можуть повернутись до роботи та активного способу життя. І третя ключова зміна – оцінку втрати функціональності мають визначати спеціалісти мультидисциплінарної реабілітаційної команди за МКФ. І це дуже важливо, бо в такому разі люди не будуть змушені доводити, чи є в них кінцівка, чи нема», – розповіла виконавча директорка «Ліги Сильних» Дар’я Сидоренко.
Як зазначив співзасновник громадської організації «Правозахисна платформа для військовослужбовців «Принцип», військовий, адвокат Масі Найєм, восени «Принцип» робив дослідження на основі моніторингів МСЕК військовими та ветеранами. За його словами, про роботу МСЕК добре свідчить той факт, що 39% учасників моніторингу після МСЕК почали оскаржувати рішення або запланували це робити.
«Що треба робити вже? Взятися за цифровізацію всіх процесів — від електронної черги до запровадження Електронної системи охорони здоров’я та повноцінного електронного документообігу. Це дозволило б військовому не збирати місяцями папери самостійно, маючи проблеми на кожному кроці. Додатково треба попрацювати над удосконаленням взаємодії різних органів, з якими зіштовхуються військові та ветерани, врахуванням всього стану пацієнта під час МСЕК, професійною підготовкою та етикою лікарів та персоналу МСЕК та створенням безбар’єрного середовища та реального підвищення сервісу», – зазначив Масі Найєм.
Про велику реформу процедури отримання інвалідності детальніше розповів Дмитро Луфер – радник прем’єр-міністра, екс заступник міністра охорони здоров’я.
«Нова система має запрацювати вже у 2025 році. П’ять років, про які йшлося, – це перехідний період. Для людей, які потребуватимуть цих послуг у 2025 році, існуватиме тільки нова система. Для тих, хто потребуватиме підтвердження, – тільки нова система. І тільки ті, у кого на той момент буде визначений пожиттєвий статус, будуть мати 5 років на те, щоб перейти на нову систему. Це зроблено так, щоб не вийшло, що за один рік ми маємо перевести всіх людей, що вже мають статус, на нову систему. Це перевантажить і систему як таку, і людей», – пояснив Дмитро Луфер.
Особливість цієї реформи в тому, що вона передбачає перехід на міжнародну класифікацію функціонування. Як пояснила Маріанна Онуфрик, голова правління громадської організації «Родина для осіб з інвалідністю», нею вже давно користується багато країн. Побоювання, що перехід на таку систему, зменшить коло осіб, які мають інвалідність та отримують соціальні виплати, є безпідставними.
«Міжнародна класифікація функціонування дає набагато ширший перелік обмежень, які можуть спіткати людину у нашому суспільстві. Можемо порівняти на простих цифрах. В Україні до повномасштабного вторгнення інвалідність мали 6% людей. У той час, як у США, в Австралії, тобто в тих країнах, де давно впровадили МКФ, там 18% осіб мають інвалідність. Це не означає, що там народжуються хворіші люди чи вони частіше зазнають травм, просто спектр цей набагато більший. Тобто за набагато більшою кількістю ознак особа може отримати інвалідність», – зауважила Маріанна Онуфрик.
Своїм досвідом взаємодії з медико-соціальними експертними комісіями поділився Родіон Тристан, ветеран, юрист лінії підтримки Veteran Hub.
«Моя історія взаємодії з експертними комісіями почалась значно раніше, у 2005 році. Я мав певні захворювання, через які мав проходити МСЕК як дитина. Я можу сказати, що за 10 років, коли я повторно проходив комісію у 2015-2016 році, не змінилося нічого. Перше, з чим стикається людина, коли приходить на комісію, це зі ставленням, що до неї «снезошли», себто спустились з небес. Це дуже правильна позиція провести навчання для працівників, але я не знаю, як можна навчити людей бути людьми. При цьому якщо для цивільної особи зверхнє ставлення – це половина проблеми, для особи, яка пройшла бойові дії, понесла втрати в здоров’ї, це складний бар’єр», – поділився Родіон Тристан.
Щоб змінити ці нагальні проблеми, «Ліга Сильних» готує лист з пропозиціями змін до Постанови Кабінету міністрів. Невдовзі у співпраці з іншими громадськими організаціями його направлять на розгляд.
Прес-конференція відбулася за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Міжнародний фонд «Відродження» – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.
marichka