Непомітний, але важливий закон

В кінці 2020 року непоміченим пройшло прийняття закону «Про реабілітацію в сфері охорони здоров’я», хоча на практиці він стосується майже кожного, пише НВ

Важливість його прийняття важко переоцінити, але справжню його цінність люди зможуть відчути тільки після реалізації.

Чому закон «Про реабілітацію» важливий для кожного?

Він стосується багатьох пацієнтів, але для наочності опишу лише одну групу з них.

За даними Української асоціація боротьби з інсультом, в Україні щорічно за офіційною статистикою відбувається 100 тисяч інсультів в рік, а за епідеміологічними розрахунками ця цифра сягає 150−200 тисяч. Більше третини хворих інсультом (за різними підрахунками 33−36%) це пацієнти працездатного віку.

Всесвітня організація боротьби з інсультом (WSO) попереджає, що кожен четвертий дорослий чоловік під загрозою такої хвороби.

Це поліпшить якість життя не тільки кожного пацієнта, а й членів сім’ї

Більше 30% випадків призводить до швидкої смерті. А також ще майже половина тих, хто вижив, помирає протягом 5 років. Більш ніж 50% випадків інсультів призводять до інвалідності.

За офіційними даними з квітня 2020 року, Національна служба здоров’я зобов’язана фінансувати лікування пацієнтів з гострим мозковим інсультом за тарифом 19,5 тисяч гривень на одного пацієнта. Всі сім’ї, що пережили цю трагедію, підтвердять, що витрати на лікування набагато більші. І ця сума постійно зростає, якщо пацієнт не в змозі встати з ліжка.

Інсульт не тільки одна з головних причин смертності українців, а й один з винуватців зниження якості життя величезної кількості сімей. Йдеться про мільйони випадків за десятиліття. А це означає, що безліч сімей стають заручниками стану тяжкохворих.

Описана лише одна група пацієнтів, яких стосується цей закон. Його застосування набагато ширше. Всі особи з важкими захворюваннями, травмами, уродженими порушеннями, що призводять до обмежень повсякденного функціонування або стійкого обмеження життєдіяльності, мають потребу в цьому законі.

Чим реабілітація громадян вигідна державі?

В Україні реабілітація починається на етапі встановлення інвалідності. Але навряд чи ці застарілі радянські методи можна вважати справжньою реабілітацією. У цивілізованих країнах час реабілітації настає на другий день реанімації. Тому що сучасні лікарі усвідомлюють — своєчасна реабілітація — реальний шлях до одужання. Українські лікарі поставлені в умови порятунку життя при хворобі або травмі. Вони забезпечують виживання, а встане людина з ліжка залежить не тільки від лікування.

Для того, щоб впровадити сучасні методи відновлення пацієнтів і прийнятий закону «Про реабілітацію». Цей закон повністю відповідає стратегії Всесвітньої організації охорони здоров’я. Нагадаю, що ВООЗ виступила з програмою Реабілітація-2030. І прийняття такого закону стало нехай скромним, але сигналом синхронізації медицини України з європейською.

Програма Реабілітація-2030 прийнята, тому що ВООЗ вважає розвиток системи реабілітації вигідною інвестицією, вигідною як окремої особистості, так і суспільству. Завдяки реабілітаційним заходам можна уникнути дорогої госпіталізації, зменшити термін перебування в стаціонарі і попередити повторні випадки захворювання.

Повноцінна реабілітація дає можливість відновити здоров’я після хвороби або травми і жити повноцінним життям. Це поліпшить якість життя не тільки кожного пацієнта, а й членів сім’ї.

Закон «Про реабілітацію» це не просто результат гуманістичного розвитку суспільства. Він має і прямі економічні підстави. Давайте порівняємо, що економніше для держави: оплатити реабілітацію або все життя платити пенсію по інвалідності?

Скептики скажуть, що закон прийнятий, але стан медицини такий, що немає ресурсів для його реалізації. На даному етапі це дійсно так. Але будь-який шлях починається з першого кроку. І прийняття такого закону і є цей перший крок.

Вікторія Вагнєр
народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації