Сапери / 5 канал
День Національної поліції відзначають в Україні 4 липня. Під час війни робота поліцейських стала в рази відповідальнішою, особливо для зведених загонів вибухотехніків. Від початку вторгнення правоохоронці з тилових регіонів їздять на ротацію у прифронтові зони розміновувати деокуповані території. Робота небезпечна. Далі історії львівських поліцейських-саперів, які підірвались на ворожій міні. Двоє втратили кінцівки, та попри це повернулися на службу. Анастасія Ярмоловська продовжить.
Поліцейський сапер Тарас Сало показує зразок міни, через яку втратив лігу ногу. Торік він разом із двома колегами розміновував деокуповану Харківщину. Того дня сапери досліджували ділянку для роботи слідчих.
“Андрій напарник кричить: Тарас ще одна міна, я кажу: все, на сьогодні достатньо, бо і так з того всього не позбираємо, бо там просто насічено було. Він ще взяв фотоапарат, сфотографував її, дає крок назад, стає на міну і підривається у мене на очах”, – розповідає старший інспектор управління вибухотехнічної служби ГУНП у Львівській області Тарас Сало.
Кинувшись на порятунок колеги, Тарас не помітив прикопану землею міну, що лежала поряд, і також підірвався на вибухівці та втратив ногу.
Третього наймолодшого сапера – Романа Шлішевича відштовхнуло від епіцентру вибуховою хвилею. Його контузило, але він зміг надати першу допомогу побратимам. Це був його перший досвід розмінування деокупованої території на сході.
“Як то кажуть, перший досвід має бути позитивним, але в мене він був негативним, з таким стикнувся вперше. Я зосередився, усвідомив принцип своїх дій, що я маю зробити, аби зберегти життя і здоров’я своїх товаришів”, – зауважив інспектор Роман Шлішевич.
Поранених із замінованої ділянки військові евакуювали до госпіталю. Вони переконані, залишилися живими завдяки підтримці та згуртованості побратимів.
“У нас навіть документально це прописано в наказі, що люди, з якими виїжджаємо на завдання, з ними має бути психологічна сумісність, тобто в нас такого не може бути, що ми ворогуємо і проводимо якісь певні роботи”, – наголошує начальник відділу управління вибухотехнічної служби Андрій Ільків.
Поранені кажуть: потреба у саперах нині величезна. Окупанти залишають по собі величезну кількість мін. Найщільніше заміновані Харківська та Херсонська області.
“Дуже велика щільність замінування, тому що вони були там більше року, і в них необмежена кількість цих мін на складах. У нас таких немає, бо вони заборонені женевською конвенцією”, – пояснює старший інспектор.
Сапери кажуть: окупанти мінують території специфічно. Встановлюють спеціальні пастки для саперів, що зриваються під час знешкодження боєприпасів.
“Ну була ситуація, коли ти розміновуєш боєприпас, а вони ставлять ще одну ловушку, і конструктивно, воно б мало відкрутитися і витягнутися, і нічого б не мало відбутись, але вони міняють конструкцію даної міни, і коли ти викручуєш і витягуєш, проходить вибух”, – каже Тарас Сало.
Поранені пройшли реабілітацію в Угорщині, там їм встановили протези. Та травми не зупинила саперів – вони повернулися на службу на Львівщині. А згодом планують надалі розміновувати території на сході, адже війна триває, а їхня місія – рятувати життя.
Анастасія Ярмоловська, Євген Радіон, Львів