«Пишаюся, що маю дві Батьківщини»: на Волині 69-річний болгарин без ніг таксує і допомагає ЗСУ (ВІДЕО)

Не лише не занепадати духом через інвалідність, а й допомагати військовим, пасічникувати і навіть таксувати – це про Диня Іванова, який живе у Струмівці.

69-літній мешканець села Струмівка Диню Іванов родом із Болгарії. В Україні живе понад три десятки років. Чоловік розповідає: жив у Болгарії до 26 років, потім був військовим, а згодом одружився з українкою. Так і потрапив на Волинь, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».

Грудень 1997 року розділив життя українського болгарина на «до» та «після». Внаслідок нещасного випадку він лишився без ніг.

«Я йшов на роботу. Сніг. Зима. Шапка на вухах. Потяг не подавав сигналу. Я переходив дорогу. Мене збив. Протягнув ще 125 метрів. Зупинився. Вийшли двоє п’яних амбалів. Взялися за голови. Сіли за 15-20 метрів від мене. А я ще був при свідомості. Кажу: «Прийдіть, допоможіть витягнути мене з-під вагона». А вони сидять. Вийшла стороння людина з гаража, аби допомогти. Фактично, я сам виліз з-під вагона», – пригадує чоловік.

Диню Іванов каже: майже відразу відчув, що ніг у нього більше немає. Втратив свідомість уже після того, як приїхала швидка. Чоловік вважає: те, що перші хвилини після нещасного випадку до приїзду медиків він лишався при тямі, і врятувало йому життя. Потім пів року дружина майже не відходила від нього.

Новий сенс життя чоловік віднайшов у бджільництві. У його господарстві нині нараховується 25 вуликів, у яких – до мільйона бджіл.

«Кожна бджілка за день робить до 100 вильотів. Вона сама важить сім грамів, а приносить 32 міліграми корисної речовини для людини. Це нектар і пилок. Мед корисний для людини, бо містить вітаміни, – розповідає Диню Іванов. – Спочатку тесть розводив тут бджіл. Було їх менше. Тесть помер. Потрібно було продовжувати його справу. Поки теща жила, то вона допомагала мені. Дружина допомагала. Діти допомагали. А останнім часом я сам».

У чоловіка – велика родина, розкидана по всьому світу: троє дітей, троє онуків та один правнук.

Диню Іванов допомагає нашим захисникам – передає мед і на передову, і в госпіталі, де лікують військових.

Не опускати рук, не занепадати духом і допомагати, чим можна – ось його кредо.

Диню Іванов впевнений, що Україна неодмінно переможе: «Перемога української армії обов’язково буде: може, завтра, може, через місяць, може, через пів року. Це армія, яка виросла в нас перед очима, яка піднялася з руїн. Я пишаюся тим, що маю дві Батьківщини».

Волинські Новини