Українці за кордоном: як адаптувався незрячий музикант у Польщі (ВІДЕО)

Стимулювати українців повернутися на батьківщину має збереження культурних зв’язків, кажуть експерти.

Далі історія українського музиканта Едуарда Смолякова, який знайшов прихисток в Польщі. Чоловік має інвалідність. Як він адаптувався в чужій країні? І чи планує повертатися назад? Олена Логінова розкаже.

Українська пісня лунає на концертних майданчиках просто неба на фестивалях та вечорах української музики закордоном.

Едуард незрячий музикант, автор та виконавець понад сотні пісень, керівник музичних колективів. Вже півтора року Едуард живе за кордоном, у Польщі, де знайшов прихисток від війни. І тільки зараз після довгої розлуки приїхав провідати рідну домівку.

Олена Логінова, кореспондентка:

Едуард, раді вас вітати вдома, на батьківщині. Скажіть, як ви себе почуваєте? Як це знову приїхати в Україну все-таки після довгої розлуки?

Едуард Cмоляков, музикант:

Дуже цікаві відчуття після півтора року за кордоном. Зараз я ще не зовсім розумію, це для мене трошки як уві сні.

Рідний Слов’янськ. Місто під ворожими обстрілами, руйнування, постійна небезпека. Едуард хоч і не одразу, але був вимушений покинути місто. І “осів” в Польщі, у Кракові.

У Слов’янську музикант мав два колективи: рок-гурт, де виконував власні пісні, і інклюзивний ансамбль, в якому грала молодь з інвалідністю. Але повномасштабне вторгнення перевернуло все.

Едуард Смоляков, музикант:

Я скучив за тим способом життя до війни, тому що оці гурти мої роз’їхалися. Нас усіх порозкидало, звичайно – до Чехії, до інших країн. Звичайно, що було важко, що, можливо, ми зовсім ніколи не зустрінемося. Хто знає, коли це закінчиться, хто вернеться, хто не повернеться.

Едуард каже, спочатку було складно – туга за рідним домом, інша країна, культура. Та чоловік знайшов в собі сили не здаватися і в Польщі продовжив вже сольні виступи. Каже, за ці півтора року став все більше звикати жити за кордоном.

Едуард Смоляков, музикант:

У мене таке дуже цікаве відчуття, що дуже розмилося поняття дому, тобто я впізнаю: так це моє, але я вже такий… А начебто і не моє, начебто вже і не дім.

Олексій Позняк, завідувач сектору міграційних досліджень “Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи”:

Це загальна міграційна закономірність. Чим довше триває міграція, тим менша частка мігрантів повертається, вживаються потихеньку, обживаються. Якщо перші місяці думали: от зараз перебудемо, і все завершиться, і поїдемо назад, то потім ситуація – війна затягується, і людям треба думати, як жити далі.

Польща прийняла у себе чи ненайбільшу кількість українських біженців. В країні працює “Програма підтримки біженців 40 +”, забезпечує житлом, соцвиплатами, а люди з інвалідністю можуть оформити свій статус.

Людмила Крамниста, волонтерка:

Польща дає можливість оформити інвалідність, якщо людина не мала, наприклад, інвалідності в Україні, не оформлювала її або не було проблем зі здоров’ям. І можна також підтвердити свою інвалідність, і навіть дати інформацію, наприклад, що в тебе там інвалідність з дитинства, то вони дають саме польську інвалідність з дитинства. Потрібно пам’ятати, що в будь-якому випадку дуже багато залежить від самої людини, наскільки вона активна, від того які в неї знайомства, на скільки вона хоче адаптуватися.

До повномасштабної війни в Україні проживало майже три мільйони людей з інвалідністю. Більшість з них виїхали, кажуть в Мінсоцполітики. Вернути цих людей додому і забезпечити роботою – пріоритет для держави.

Віталій Музиченко, Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю:

На сьогодні кожен роботодавець зобов’язаний працевлаштувати не менше ніж 4% від своїх працівників людей з інвалідністю. Система не показує себе ефективною, тому що кожен третій роботодавець не виконує такий норматив, а велика кількість роботодавців, з тих, які не виконують норматив, не сплачують відповідні санкції.

Верховна Рада в першому читанні наразі ухвалила законопроєкт, який допоможе створити систему стимулів для працевлаштування осіб з інвалідністю. У роботодавця буде два варіанти дій – на вибір.

Віталій Музиченко, Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю:

Або він таки виконує норматив і працевлаштовує осіб з інвалідністю, прилаштовуючи виробничі процеси, приміщення, відповідну підтримку працівнику, або якщо роботодавець цього не хоче робити – він буде платити певний цільовий внесок, який буде акумулюватися в спеціальному фонді державного бюджету. Відповідно шляхом цих коштів ми будемо допомагати тим роботодавцям, які хочуть виконувати цей норматив і розширювати можливості для працевлаштування осіб з інвалідністю. І тут передбачається ряд програм.

Та крім економічної підтримки, стимулювати українців повернутися на батьківщину має збереження культурних зв’язків, кажуть експерти.

Ілля Несходовський, економічний експерт:

Якщо вони там адаптуються та будуть мати роботу, то для них вже те культурне середовище, яке знаходиться за кордоном буде прийнятне, то вони вже ніколи не повернуться. Якщо культурне середовище буде зберігатися, то людина буде знати, що він українець, що він відповідно має культурні зв’язки, у нього буде певна ностальгія для того, щоб повернутися. На цьому можна гратися. Ось ці кроки є важливими.

Едуард грає з українським етногуртом Леля на концерті на підтримку України

І саме збереження українського культурного середовища – це те, до чого докладає зусиль і наш герой. Едуард своїми виступами об’єднує українців закордоном і мріє якнайшвидше повернутися додому.

Я бажаю людям не здаватися! Показати, що ми сила, у нас є сила, і ми можемо все робити!

Логінова Олена

Подробиці