Ярослав Бегас – людина, чий дух сильніший за тіло!

З Могилівки до міської ради в Гнівані він приїздить на велосипеді. Щиро усміхнений, життєрадісний і спокійний. На пальці – каблучка з гербом України, на голові – козацький чуб. Його ім’я – Ярослав Бегас. В минулому – вчитель фізкультури в сільській школі, пізніше – військовий ЗСУ, який пережив ампутацію кінцівки, а зараз – призер престижних спортивних змагань у різних видах спорту серед ветеранів війни… Останній його здобуток – друге місце з велоспорту в національних змаганнях Ігри Нескорених 2024.

Коли Ярославу прийшла повістка, він перебував в Києві. Чоловік спеціально повернувся в Могилівку, щоб її отримати. Перші військові навчання чоловік пройшов на Житомирщині, а потім відправився на загальновійськову підготовку в Британію. Служив у складі 46 окремої аеромобільної бригади. Був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та медаллю Міністерства оборони України «За жертву крові в боях за волю України».

13 грудня 2022 року на світанку, виконуючи бойові завдання в самому Бахмуті, Ярослав отримав поранення. В той день він разом з побратимами знаходився в підвалі на подвір’ї, де до війни вирувало звичайне цивільне життя. Під сильними обстрілами військові короткими перебіжками доставляли хлопцям боєкомплекти, воду, їжу та інші життєво необхідні речі. Перший вихід того ранку пройшов вдало, та за один раз доставити усе необхідне не вдалось і вони пішли вдруге. Проте недалеко від підвалу Ярослав наступив на протипіхотну міну «Пелюстка».

– В момент, коли це сталось, виникло відчуття, що вдарила блискавка. Розуміння, що я наступив на міну прийшло трішки пізніше. Больовий шок… , – пригадує Ярослав Бегас. – Хлопці допомогли мені і відправили до нашого бойового медика бригади. Пощастило, що він приймав в будинку неподалік нашого підвалу. Там мені щось вкололи і надали допомогу. Коли я вже був в лікарні, відбувся консиліум, і я пам’ятаю, як в палату зайшов лікар та мовчки жестом показав мені, що частину ноги треба ампутувати…

Далі слідував довгий і непростий шлях реабілітації та протезування. Незважаючи на усе, що сталось, чоловік каже, що якби повернути час назад і мати вибір іти на війну чи ні, він б нічого не змінював і, знаючи наперед чим це закінчиться, все рівно б пішов, адже захищати країну має кожен, а ще це поранення навчило цінувати життя, ніколи не здаватися і завжди шукати своє місце під сонцем!

Одразу після протезування минулого року Ярослав, перебуваючи на реабілітації в Львові, подав заявку на національний відбір Ігор Нескорених 2023. Там він спробував себе у веслуванні на тренажері, в плаванні на 50 метрів вільним стилем, а також познайомився з Василем Вірастюком та з Пташкою. Участь в цих змаганнях дали Ярославу стимул до розвитку своєї сили та здібностей. Наразі чоловік професійно займається велоспортом. Його тренує відомий тренер Вінниччини, директор Вінницької ДЮСШ, срібний призер Олімпіади 2000 р, Чернявський Сергій Володимирович.

– Цього року на національні змагання Ігри Нескорених я їхав більш підготовленим. Там було близько 400 учасників. Надзвичайно цікаво і приємно почувати себе частиною такого дійства, відчувати підтримку, вболівати за своїх побратимів, зустрічати знайомі обличчя. Окрім велоспорту, де я посів друге місце, я спробував себе у веслуванні на тренажері та в баскетболі на візках. Моя команда посіла 4 місце, – ділиться Ярослав Бегас.

Наразі ветеран готується до поїздки в Канаду. Там він планує взяти участь в масштабному вело заїзді по тихоокеанському узбережжі, де має подолати 120 кілометрів! Лише 5 воїнів з усієї України представлятимуть нашу державу на цьому заході! На досягнутому Ярослав зупинятися не збирається. Щодня він активно працює над собою, займається спортом та мріє про те, що колись зможе проявити себе і на Паралімпійських іграх!

А ми щиро вболіваємо за нашого незламного героя! Пишаємось ним та бажаємо Ярославу Перемоги на всіх фронтах!

Гніванська міська територіальна громада