“Тіло створене для руху”. Українські ветерани візьмуть участь в Іграх героїв у Брюсселі: про що ці змагання

Збірна України на тренуванні перед Іграми героїв-2023 у Брюсселі. Фото: Олександр Балабай

Що треба знати про візит України до Бельгії, які ветеранські змагання чекають на учасників та чому присвячений проєкт “Ігри героїв” в Україні, інформує Суспільне.

Збірна України візьме участь у міжнародних змаганнях Ігри героїв (Games of Heroes), на яких виступатимуть військовослужбовці й ветерани країн НАТО. Турнір відбудеться 9 листопада у столиці Бельгії Брюсселі.

До делегації “синьо-жовтих” увійдуть 11 адаптивних спортсменів. Це перші подібні змагання для української команди Ігор героїв з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року.

Що чекає на учасників у Брюсселі

Атлети змагатимуться в кросфіті та виконуватимуть комплекси функціональних вправ трьох видів: на силу, витривалість і швидкість. Причому українська команда — єдина, яку представлятимуть військові з важкими пораненнями й ампутаціями.

“Нехай це звучить пишномовно, але вони представлятимуть усю Україну в Брюсселі, — ділиться з Суспільне Спорт головна тренерка збірної Юлія Коваль. — Таку, яка вона є: поранену, але незламну й сильну духом. Ну, а там, де є сила духу, там і фізична сила”.

Хоча команда має певні очікування щодо спортивних результатів, головною місією цієї поїздки Юлія називає бажання “продемонструвати волю й жагу до життя”, а також нагадати про важливість підтримки України у війні з Росією.

Крім того, на учасників чекатиме дипломатична програма. Зокрема, напередодні змагань українці побувають у штаб-квартирі НАТО та штабі верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі.

Як готувалася команда

Традиційного відбору в форматі адаптивних змагань, які проходили в Україні до повномасштабного вторгнення, цього разу не було. “Зараз для команди Ігор героїв актуальніші відновлення й реабілітація. Не на часі влаштовувати змагання, поки Росія воює з нами”, — пояснює головна тренерка проєкту.

Частина атлетів, обраних до команди, вже мала досвід участі в Іграх героїв, а дебютанти займалися спортом і до поранень. Зокрема, новачків шукали серед військових, які зазнали пошкоджень уже під час повномасштабної війни та проходили реабілітацію у Львові. Дехто з них користується протезами всього пів року.

Спортсмени готувалися в різних містах у режимі онлайн. “Ще з часів ковіду така робота показала, що вона не менш ефективна, ніж в офлайн-форматі”, — запевняє Юлія Коваль, яка керувала тренувальним процесом і розробляла програму підготовки.

Утім, повернутися до тренувань змогли не всі. Як розповідає один із організаторів змагань Олександр Гончаров, близько 80% відмовилися від участі в Іграх героїв, аби продовжувати службу, в тому числі й серед новачків: “Вони ще не вийшли з бою, як-то кажуть, і багато хто хоче повернутися на протезах воювати”.

Крім того, від початку повномасштабної війни проєкт втратив щонайменше шістьох побратимів, які загинули в бою.

Чим займаються Ігри героїв

Ігри героїв – це український проєкт, заснований у 2015 році та присвячений ветеранському спорту, а саме: кросфіту для військових, які зазнали поранень. У вересні 2023 року команда проєкту оголосила про “перезавантаження”. Відтепер основним напрямком їхньої діяльності є адаптивні онлайн-тренування.

Заняття розраховані на військових, які мають ампутації верхніх або нижніх кінцівок, а також на тих, хто користується візком. Але наставники працюють і з тими, хто не втратили кінцівки, але мають проблеми з їхньою мобільністю. Для кожного та кожної тренери розробляють власну програму, адаптовану під вид поранення та стан здоров’я. До проєкту можуть долучатися люди з різним рівнем спортивної підготовки та доступом до різних умов, тобто займатися можна що вдома, що в залі.

Сергій Романовський під час тренування напередодні Ігор героїв-2023. Фото: Олександр Балабай

Чому це важливо

“Нещодавно показали статистику, що в нас щонайменше 50 тисяч людей з ампутаціями, — зазначає тренерка Юлія Коваль. — Неважко зрозуміти, що неофіційна статистика набагато більша. І цим людям треба давати раду. Тому ми вирішили поки сфокусувати зусилля на тому, щоб допомагати хлопцям відновлювати фізичну форму настільки, наскільки це можливо, а, може, й краще, ніж було до поранення”.

“Зазвичай кросфіт асоціюється з чимось складним, часто травматичним. Я вам відкрию таємницю: професійний тренер ніколи не дасть тобі в руки нічого важче, ніж дерев’яна палиця, поки не відточить твою техніку. Кросфіт – це ніщо інакше, як функціональний тренінг. Це рухи, які людина використовує в повсякденному житті. У залі або в домашньому варіанті ці навички класно прокачуються, і з’являється запас міцності опорно-рухового апарату”.

“Тіло створене для руху, — додає Юлія. — Як говорить один із наших атлетів, скільки б ніг не залишилося, ти маєш працювати ними всіма”.

Водночас подібні тренування можуть бути корисними й для психічного здоров’я захисників. “Як людина, яка з 2014 року працює над відновленням, у першу чергу, спин і хребтів наших військових, я добре знаю, наскільки фізична активність, нехай монотонна, позитивно впливає на те, що відбувається в голові, — каже тренерка. — Не завжди ти спочатку йдеш до психолога, а потім в зал. Іноді [буває] навпаки. Поступово покращується робота всього організму, і людина геть інакше починає сприймати себе й навколишнє середовище. Це витягує з психологічної ями”.

Олександр Півнєв на тренуванні перед Іграми героїв-2023. Фото: Олександр Балабай

Що це означає для учасників

“Коли я отримав травму, це мене мотивувало, — ділиться учасник Ігор героїв, колишній зв’язківець Юрій Козловський, який з проєктом з 2016 року. — Я хотів бути опорою для своєї сім’ї, а не тягарем. Крім того, спорт допоміг мені з психологічною реабілітацією. Усім відомий ПТСР був і в мене. Можливо, він і зараз є, але я успішно намагаюся давати йому раду”.

“Для мене велика честь і відповідальність представляти Україну [на Іграх героїв]. Моя мета: показати іншим хлопцям і дівчатам, які внаслідок війни втратили кінцівки або отримали інші серйозні поранення, що вони можуть бути спортивними й активними”.

“Це важливо, і не тільки мені, а й новим хлопцям, які приходять, — каже ветеран Олександр Півнєв, який зазнав поранення у 2016-му, але неодноразово повертався на фронт уже на протезі. — Коли забиваються тут [м’язи], стає пусто тут [у голові]. Є про що інше думати. [На Іграх героїв важливо], по-перше, представити Україну, а, по-друге, це реабілітація. Також у штаб-квартирі НАТО можна буде поговорити з політиками, можливо, про щось домовитися”.

Катерина Макаревська, Єлісавета Сілаєва, Лариса Говина