«Сонячний» Богданко має шанс стати істориком

«Сонячний» Богданко має шанс стати істориком СИНДРОМОМ ДАУНА

  1 28 4 ww111016 1Уперше в історії незалежної України тести зовнішнього незалежного оцінювання склав випускник із легкою формою синдрому Дауна. Це — лучанин Богдан Кравчук (на фото). За кількістю набраних балів і з урахуванням пільг для інвалідів ІІ групи він має повне право навчатися у виші. І, як запевнили журналістів «Волині-нової» у Східноєвропейському університеті, юнак стане студентом…

ЛЮБОВ ДО МИНУВШИНИ – ВІД ДІДУСЯ

Богданко – так його називає не лише мама, а й усі, хто знає. Він «сонячна» дитина: усміхнений, привітний, добрий і, хоч би хто що не казав, розумний. Його дідусь Василь Остапович Кравчук — відомий волинський медик, активно підтримував національно-демократичний рух, ходив на перші мітинги у 90-х роках. Він любив історію України і багато читав на цю тему. Тож не дивно, що улюбленому онуку розповідав про козаків, гетьманів, воїнів УПА. Дідусь уже відійшов у вічність. А Богдан захопився історією.

Він має чудову механічну пам’ять. Не кожен із дипломованих істориків послідовно перелічить усіх гетьманів України, назве дати їх народження і смерті, детально розповість про найбільші битви людства. А Богдану це завиграшки! Через хворобу не може лише логічно мислити.

Уперше я познайомилася з цим цікавим і милим хлопчиком, коли йому було 13 років. Його мама Євгенія Миколаївна якраз шукала репетитора для занять із сином. Тоді я працювала вчителем історії луцького НВК «Гімназія № 14». Під час занять із цим незвичним учнем шукала, як застосувати його знання на практиці. Невдовзі хлопець міг самостійно на комп’ютері створювати різноманітні історичні презентації за допомогою програми PowerPoint. Так вийшла цікава тематична добірка – «Гетьманські столиці», «Битва під Берестечком», «Конотопська битва», «Морські походи козаків» та інші. Не всі вчителі загальноосвітніх шкіл уміють самостійно робити такі презентації. А Богдан їх створює і досі.

Пам’ятаю, як разом поїхали на місце Берестечківської битви в музей «Козацькі могили». Під час півторагодинної екскурсії, яку замовили спеціально для нього, зацікавлено задавав запитання гіду й отримував вичерпні відповіді.

УСПІШНЕ ЗНО – РЕЗУЛЬТАТ БАГАТОРІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

У те, що Богдан після закінчення 11 класу Луцького навчально-реабілітаційного центру складе ЗНО з трьох предметів, ми з мамою не дуже вірили. Хоча хлопець серйозно готувався.

Спочатку у березні пройшов пробне тестування, а у травні—червні й основну сесію. Із завданням з історії України унікальний абітурієнт справився на 147 балів. Це середній результат, який не всі його ровесники спроможні досягти. Це справді успіх! З української мови та літератури набрав 129,5 бала, тоді як прохідний у виш – 120. Іспит із всесвітньої історії дав йому лише 115 балів, бо під час тестування йому стало погано, і мусив вийти з аудиторії, не виконавши всі завдання.

Згідно з Правилами прийому до вищих навчальних закладів (п. 5. 7) інвалід ІІ групи має право скласти тестовий іспит із всесвітньої історії при вступі в Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Якщо справиться успішно і здасть усі необхідні документи, Богдана можуть зарахувати за напрямом «Історія» на заочну форму навчання, яка передбачає індивідуальні або дистанційні заняття.

Мама Богдана подбала про комфортні умови для розвитку сина. Щоправда, делікатно пояснювала йому, що, зважаючи на стан здоров’я, слід було б обрати більш практичну професію, хоча б масажиста. Бо переживає, чи знайде хлопець роботу згодом, чи зможе сам собі давати раду в житті. Богданко погодився, що опанує ще й фах масажиста. Але не розуміє, чому не може стати істориком, адже всі необхідні умови для вступу до вишу виконав.

ЗМІНА ЗАКОНУ – СПРАВЕДЛИВІСТЬ ДЛЯ ВСІХ

Проте на шляху до Богданової мрії була перепона, яка не давала йому змоги навчатися у виші. Для психіатрів досі чинний наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР і Міністерства вищої, середньої і спеціалізованої освіти СРСР №464 від 26 травня 1976 року, де вказано, що діти з глибокими порушеннями інтелекту не можуть навчатися у виші. Водночас у документі немає жодного слова про легкі порушення інтелекту і синдром Дауна.

Однак! У Постанові Кабінету Міністрів від 8 грудня 2006 року №1686 «Про затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів» йдеться: «Інвалідам з ураженням опорно-рухового апарату та центральної і периферичної нервової системи навчальні заклади всіх типів (крім закладів, що надають професійну освіту відповідно до пункту «Професійна реабілітація») можуть надавати такі освітні послуги: колективна форма навчання, інтегроване та інклюзивне навчання, індивідуальна та дистанційна форми навчання». Це і дало підставу лікарям написати у медичній довідці Богдана Кравчука, що він може навчатися індивідуально або дистанційно.

– Розв’язання цієї нестандартної ситуації дасть надію сотням інших дітей із подібним діагнозом. Чимало батьків стануть уважнішими до них і допоможуть стати частиною нашого суспільства, щоб і приносити йому користь, і мати улюблену справу, – вважає головний лікар Волинської обласної психіатричної лікарні Олег Черниш.

А в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, дізнавшись історію «сонячного» Богдана, запевнили, що він отримає шанс стати істориком, навчаючись за індивідуальною програмою. Мама Богдана чудово розуміє, що це лише початок нового важкого шляху. Вона також усвідомлює, що за певних обставин і через стан здоров’я її син може не здолати важкий навчальний процес. Тоді доведеться зійти з обраного шляху. Але на все воля Божа. Проте сьогодні побажаймо Богдану Кравчуку, щоб здійснилася його мрія — стати істориком!

ДО ТЕМИ

«МИ НЕ ХВОРІ. МИ ПРОСТО ІНШІ»

Сорокарічний іспанець Пабло Пінеда — перший і поки що єдиний європеєць із синдромом Дауна, який навчався у звичайній школі зі здоровими дітьми, отримав вищу освіту в університеті, має диплом викладача, бакалавра мистецтв і диплом спеціаліста в галузі педагогічної психології. У 2009 році він отримав «Срібну раковину» кінофестивалю в Сан-Себастьяні за кращу чоловічу роль у фільмі «Я також». Ця кінострічка про взаємне кохання викладача з синдромом Дауна і звичайної дівчини.

— Ми не хворі. Ми просто інші. Будьмо чесними: людям із синдромом Дауна навчання дається на третину важче, ніж звичайним. За майбутнє треба боротися. Я знаю, що у багатьох батьків є «сонячні» діти. Їм потрібен хтось, хто скаже: «Твоя дитина здібна», – переконаний Пабло Пінеда.

Найщасливішим моментом свого життя він вважає вручення диплома вишу й премії за добре навчання. Це відбувалося під овації присутніх і було своєрідним визнанням ровесників, бо люди старшого віку ставилися до нього з розумінням, вони бачили його впертість у навчанні. А на запитання, що ще взявся б вивчати, Пабло відповів: «Історію».

ДОВІДКА «ВОЛИНІ»:

Синдром Дауна – трисомія за 21 хромосомою – генетична аномалія, викликана присутністю додаткової хромосоми у 21 парі. Такі діти народжуються із 47-ми хромосомами у каріотипі замість звичних 46-ти. Через це вони мають характерну зовнішність і повільніше розвиваються. Їх називають «сонячні діти» — діти, які не вміють бути злими.

За статистикою Світової організації охорони здоров’я, у світі з синдромом Дауна народжується кожне 700-те немовля. Вони легко закохуються й ніколи не зраджують, часто створюють сім’ї. Діти в таких родинах не народжуються, бо майже всі чоловіки з таким синдромом безплідні, а у жінок вагітність закінчується викиднем або передчасними пологами.

В Україні з синдромом Дауна щороку з’являється на світ понад 420 дітей, від 85% таких малюків батьки відмовляються ще у пологовому будинку. Більшість із них все життя проводять вдома або у спецінтернатах. На Волині з жовтня 2005-го діє обласна організація батьків дітей із синдромом Дауна та іншими порушеннями розвитку.

Леся Бондарук

“Волинь”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*