Нам дуже важливо допомогти пацієнтам стати суперлюдьми, — СЕО Superhumans Center Ольга Руднєва (ВІДЕО)

Ольга Руднєва. Скриншот: kanaldom.tv

Це не лікарня, а саме центр відновлення втрачених можливостей людей. Так про роботу інноваційного центру Superhumans Center розповідає СЕО проєкту Ольга Руднєва. Вона розповіла про плани, навчання команди Superhumans Center та про перших пацієнтів. Також у “Ранку Вдома” вона пояснила, чому українців хочуть протезувати та реабілітувати вдома, а не за кордоном.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Розкажіть, будь ласка, про те, де ви були рік тому і де перебуваєте зараз? Чим займалися ці 12 воєнних місяців?

— 24 лютого я прокинулася на Мадейрі. Я поїхала туди, щоб забрати маму. Це була така запланована подорож. Зранку 24 лютого прокинулась, глянула в телефон, прочитала новина, і зрозуміла, що в країні війна. Була готова повернутися відразу, але мене дуже попросили цього не робити.

Перші тижні закуповувала аптечки, каски та ще деякі речі. Тоді я була директоркою фонду Олени Пінчук, робила все, що знала і могла. Потім зрозуміла, що цього замало. Потім дізналася, що в Польщі відкривається разом з “Новою поштою” та “Розеткою” склад гуманітарної допомоги. Я приєдналася до цієї ініціативи і вже на початку березня була в Польщі, почала працювати на складі, координувати роботу складів Help Ukraine Center. Ми перевозили неймовірну кількість гуманітарної допомоги, переважно вирішувала найбільший біль всіх європейців, які зібрали гуманітарну допомогу і не знали, як її доставити в Україну.

В травні, коли вже Help Ukraine Center працював доволі ефективно, всі наші процеси були налагоджені, ми вирішили, що треба щось робити далі на майбутнє для України. Тоді народилася ідея побудувати центр пластичної реконструктивної хірургії та протезування у Львівській області. Це наш Superhumans Center. Я повернулась в Україну і зараз живу між Львовом, у Києві та закордонними відрядженнями. Ще триває будівництво Superhumans Center, який ми плануємо відкрити у квітні.

— У чому особливість проєкту Superhumans Center?

— По-перше, це буде перший такий центр в Україні. Це не лікарня, а саме центр відновлення втрачених можливостей людей. Там будуть займатися не лише протезуванням, а й повноцінним супроводом. Тобто людина не просто отримає протез і консультацію психолога, і можливо реабілітацію. Вона буде все отримувати в одному місці все: це комплексна робота. Спочатку людині доведеться зустрітися з мультидисциплінарної командою, яка має визначити потреби людини. Потім людина працює з психологом, отримує свій протез та лишається з нами на реабілітацію.

Насправді досить велика кількість людей, які отримали протез, ніколи в житті не використовують його, бо їх не навчили ним користатися. Вони вийшли від протезиста, зрозуміли, що це важко і поклали протез в шафку. Ми працюватимемо інакше.

Для нас дуже важливо, щоб людина використовувала протез. Ми будемо пропонувати своїм пацієнтам лишитися з нами, пройти спеціальний курс у реабілітолога та психолога, співпрацювати з інженерами-протезистами. У нашого медичного директора є ціль, щоб люди виходили з Superhumans Center з кращими показниками, ніж до травми. Це дуже важливо, бо ми сприймаємо травму як точку для розвитку людини, а не крапку в житті.

— Чому центр вирішили створювати саме на Львівщині?

— Львівщина — відносно безпечний регіон, по-перше. По-друге, сюди буде зручно приїздити фахівцям з-за кордону, які навчатимуть наших протезистів, психологів та інших фахівців. Тут працюватимуть у мультидисциплінарних командах, в мультинаціональних командах. Нам дуже важливо, щоб цей досвід залишався в Україні.

До речі, вже наступного року плануємо відкрили ще п’ять філіалів Superhumans Center в різних регіонах України, щоб наблизити цю послугу для українців, які або вже отримали протези й хочуть тут проконсультуватися, або не готові їхати до Львова для того, щоб отримати послуги.

— Як можна записатися на реабілітацію та протезування до Superhumans Center? Це платно?

— Всі послуги для людей, які постраждали внаслідок війни, безплатні. Це протезування, реконструктивна хірургія та реабілітація. Все, що треба — зібрати документи й подати заявку на сайті. У нас вже формується черга пацієнтів. Відверто кажучи, команда навіть встигла протезувати перших пацієнтів.

— Скільки часу триватиме протезування та реабілітація?

— Це все індивідуально. Людина, яка потрапляє в таку історію в першу чергу повинна виставити адекватні цілі своєї реабілітації. Тобто зрозуміти, чого хоче навчитися і до якого способу життя прагне повернутись? В залежності від цього розробляється план реабілітації. Пацієнти, в яких немає двох, трьох кінцівок, звісно, будуть трошки довше працювати. Після реконструктивної хірургії теж є реабілітація і доволі тривала. Якщо в людини немає однієї кінцівки і їй поставили біонічний протез, то вона дуже швидко вчиться.

Деякі наші хлопці навчилися користуватися біонічними протезами за годину, але ми все ж таких залишали їх на реабілітацію. Аби вони навчилися ефективно користуватися, зрештою просто звикли до протеза. Загалом, цей процес триває три-чотири тижні. Хтось реабілітується довше, хтось — швидше.

— Розкажіть, будь ласка, детальніше про плани на майбутнє.

— Першочергова наша задача — вчити фахівців. Бо в Україні бракує протезистів, реабілітологів. Попиту на цю послугу не було в такій кількості, як зараз. Тобто, сам центр стане навчальним центром для українських фахівців, які не обов’язково є працівниками Superhumans Center.

Друге — це реінтеграція наших пацієнтів, бо ми можемо дати найкращі протези, надати найкращу реабілітацію, але цього замало, аби людина почала нове життя. Якщо людина не знайде собі роботу після того і не зможе повернутися до нормального життя, то, скоріше за все, наші інвестиції будуть марними.

Нам дуже важливо допомогти пацієнтам дійсно бути супер людьми, тобто лишити їх на моніторингу з психологом, допомогти їм отримати нову професію, знайти нову роль і зрозуміти, що вони будуть робити в житті після того, як вони отримали крутий протез. Тобто в нас буде навчальний центр як для спеціалістів, для медиків, так і для наших пацієнтів.

— Чи не простіше було відправляти українців на протезування за кордон?

— Ми категорично проти протезування за кордоном, бо хлопці, які отримали свої протези у 2015-16 роках за кордоном, переважно не користуються ними. Вони робили нові протези в Україні. Протез — це дуже специфічна штука. Тобто в тебе змінилася вага, або відійшли контакти — ти маєш іти до протезиста. Якщо цей фахівець за кордоном, то людині треба значно більше грошей, часу та ресурсу для того, щоб цей протез підправити. Якщо український протезист ніколи не встановлював таких протезів, він не допоможе. Скоріше за все вам доведеться, наприклад, повернутися знов в Америку, а це плюс десять тисяч доларів. Тобто ти маєш бути в щільному контакті зі своїм протезистом. Бо твій протезист, це як твій священник. Ти до нього будеш ходити до кінця життя, бо виникають різні проблеми. Особливо це стосується дітей. Діти змінюють 35 протезів протягом життя. Тобто діти ростуть і треба змінювати ці протези. Ти не зможеш весь час їздити за кордон.

Взагалі треба розуміти, що ми маємо унікальну можливість навчити наших лікарів надавати дуже складну послугу! То чому ми повинні віддавати наших пацієнтів за кордон, щоб там вчилися, щоб цей досвід лишався там? Ми маємо навчити наших фахівців стати центром експертизи саме тут, в Україні. І нехай потім до нас приїздять з усього світу і вчаться. Тобто ми маємо цей досвід зберегти для України. І ці пацієнти мають лікуватися в Україні, проходити реабілітацію тут, в умовах максимально близьких до життя, яке в них буде після протезування та реабілітації.

— Дуже дякуємо за те, що ви робите. Ми, мабуть, будемо в цьому номер один.

— Так, ми будемо в цьому номер один, бо у нас є той досвід, який ми накопичили: військовий та медичний. Наша медична та військова науки будуть розвиватися дуже швидко. Попри те, що цей досвід дався нам дуже високою ціною, ми маємо його використати.

Телеканал “Дом”