Ветеран Герман Золотарьов: Я подаю приклад для інших військовослужбовців після поранення, що життя не зупиняється

Герман Золотарьов
Фото: з особистого архіву Германа Золотарьова

Розмова з військовим, який пройшов увесь контрнаступ на Харківщині, а після важкого поранення та відновлення у центрі Superhumans зайнявся самовідновленням через спорт, пише “Еспресо.Захід“

Герман Золотарьов – військовослужбовець ЗСУ родом із Харківщини. Був в АТО, пройшов контрактну службу в Харківській механізованій бригаді, у вересні 2021 р. демобілізувався Щоправда, ненадовго. У лютому 2022 року ветерану довелося знову одягнути військову форму. Жінку відправив за кордон, а сам пішов у військкомат. Із міста був записаним одним із перших добровольців. Через декілька годин уже виїжджав на бойові виходи.

Військовий пройшов усю кампанію контрнаступу на Харківщині: Лиман, Ізюм, Оскіл. У грудні 2022 року отримав поранення на Луганщині: внаслідок танкового обстрілу втратив руку. Після шістьох операцій і перебування в різних лікарнях України почався довгий процес реабілітації. За долею випадку ветеран побачив інформацію про центр Superhumans у Львові. Створив заявку, і його запросили на протезування та реабілітацію. А згодом призначили спеціалістом першого контакту й за сумісництвом спортивним менеджером.

Фото: з особистого архіву Германа Золотарьова

Зараз Герман Золотарьов готується до участі у змаганнях United States Air Force Trials – турнірі з адаптивного виду спорту для ветеранів та військовослужбовців Повітряних сил США та морських піхотинців, що відбудуться цьогоріч на початку березня в Лас-Вегасі. Під час заняття з настільного тенісу в одному з львівських клубів Герман Золотарьов розповів журналістці Еспресо.Захід про роль спорту в реабілітації українських ветеранів.

Як ви дійшли до спорту та почали відповідати за цей напрям у Superhumans?

Дуже багато працював над собою в спортзалі, щоб швидше відбувалася реабілітація, була краща підготовка до протезування. На тому етапі мене помітили, побачили, що мені це подобається, що активно підключаю решту хлопців до цього всього. Запропонували стати спортивним менеджером, домовлятися про тренування для хлопців, їздити з ними усюди на змагання тощо.

Як спорт впливає на ваш фізичний стан? Під час реабілітації відразу помітили якісь зміни?

Загальний стан значно кращий, самопочуття краще, психологічний стан. Ти відволікаєшся від травми. Тобі класно, круто. Спілкуєшся з такими самими хлопцями, які, як і ти, отримали травми, у вас з’являється спільна справа. Ви займаєтеся тенісом, вам весело, активно і при цьому дуже розвиваються всі м’язи. Ти не ржавієш. Ти постійно в русі.

Які види спорту вважаєте найефективнішими під час реабілітації? Що з того, що спробували, найкраще для вас?

Саме для мене настільний теніс – це один із найкращих видів спорту. Непогано також у Львові хлопці грають у футбол на милицях. У нас у Львові вже створена команда, яка навіть записана на чемпіонат у Польщі серед футболістів, які мають ампутації ніг.

Дуже класно розвивають фізичну силу та сприяють реабілітації заняття у спортзалі: паверліфтинг, легка атлетика, біг. Також це може бути гребля на тренажері, на концепті. Це види спорту, які підходять для різних категорій людей, з різними травмами.

Фото: з особистого архіву Германа Золотарьова

У березні ви маєте їхати на турнір Повітряних сил і морських піхотинців у США. Розкажіть, будь ласка, про це детальніше.

Це їхні внутрішні змагання серед військових після поранення, їх проводять лише у Штатах. А цього року нам прийшло запрошення. Ми вперше будемо представляти Україну. Були національні відбори, в яких брали участь 170-180 людей. Сформувалася команда із 30 людей, до якої потрапив і я. Через декілька тижнів полетимо в Лас-Вегас на цей турнір.

Змагатися маємо в таких видах спорту як штовхання ядра, баскетбол на візках, волейбол на візках, плавання, велоспорт, легка атлетика, гребля на тренажері, метання диска та стрільба з лука.

Як ви впоралися з викликами та перешкодами, які можуть виникнути під час занять спортом на реабілітації?

Знаєте, якщо я чогось не можу, мене це ще більше починає чіпляти, хочеться це зробити. Тому треба стиснути зуби й робити далі. Тренування, тренування – і буде результат.

У чому, на вашу думку, полягає ключовий аспект успіху спортивної реабілітації? Які поради дали б ветеранам?

Більше приділяти уваги саме тренуванням. Що більше буде тренувань, то більше буде користі, кращим буде фізичний стан загалом. Настільний теніс дуже розвиває все. До прикладу, реакцію, корисний для тих, у кого проблеми із зором після поранення. Це просто суперовий спорт для таких травм. У кого протези, хто втратив кінцівки – розвивати координацію, вміти ловити своє тіло на балансі теж дуже добре. І загалом, спорт дуже позитивно впливає на фізичний стан. Що більше займатися, то кращим він буде.

Можете оцінити ситуацію з ветеранським спортом в Україні загалом?

На цей момент в Україні він став більш розвинений. Скажімо так, через те, що, на жаль, і ветеранів з пораненнями стало значно більше. Такою ціною це все розвивається… Але люди йдуть у спорт, у інваспорт, у збірні Invictus. Зараз із цим усім значно краще, бо раніше була глухомань-глухомань. В Україні активніше взялися за ветеранів у плані реабілітації саме через спорт. Є більше різних змагань, є волонтери, які безплатно це все організовують, і люди хочуть тим потім займатися, приїжджають на змагання…

Як на ваш погляд, ветерани, зокрема серед пацієнтів Superhumans, більше почали займатися спортом?

Скажімо так, пацієнти є різні. Але із загальної кількості десь 70% – це такі, що хочуть піти хоча б раз спробувати. Далі вже зайде, не зайде – це таке… Змушувати теж не можна. Якщо це сподобається людині – людина буде це робити.

Розмовляла Софія Каминська

Фото з особистого архіву Германа Золотарьова