На думку голови громадської організації «Серце матері» Людмили Шукрути, всі проблеми людей з особливими потребами починаються за їх власними дверима. Якби на Кіровоградщині існував активний волонтерський рух і була розвинена служба соціальної допомоги, то завдяки їм люди з особливими потребами могли хоча б «вийти» за межі власного будинку…
Насправді варто погодитися, що ставлення до інвалідів і на Кіровоградщині, і в усьому нашому суспільстві, на жаль, ще далеке від ідеального.
Прикладом соціального захисту дітей-інвалідів Кіровограда і, відповідно, центральним питанням засідання круглого столу, проведеного за ініціативи громадської ради при облдержадміністрації, став комунальний заклад «Центр соціальної реабілітації (денного перебування) дітей-інвалідів Кіровської районної у м. Кіровограді ради». Він працює уже рік. І найбільше бажання адміністрації закладу, його куратора (Кіровської в місті райради), а особливо батьків дітей із особливими потребами — щоб тут відкрили групи денного перебування. Їх так потребують сім’ї. Це підтверджують розказані мамами реальні історії про труднощі.
Як повідомив голова Кіровської райради Олександр Рацул, положенням центру передбачено надання реабілітаційних послуг дітям із особливими потребами на денній формі, однак низка об’єктивних причин не дає змоги реалізувати ці норми на практиці. У центрі, де виховується нині понад 30 дітей, тривають ремонтні роботи. На них, як і на деякі інші потреби, гроші є, але коли вони були потрібні, їх не пропускало казначейство.
— Разом із тим, — додає директор реабілітаційного центру Ірина Заботкіна, — закладу бракує фахівців. Нині в центрі на 33 дитини відкрито лише 4,75 ставки працівників! Якщо ми хочемо надавати дітям якісну допомогу, необхідний їм догляд, щоб дитина не лежала цілий день у візочку, а піднімалася, і з нею займалися — для цього необхідний персонал. Батьки, які відвідують центр, вже переконалися, що на групі працюють тендітні жінки, які просто фізично не можуть забезпечити певні види робіт.
Головною причиною, яка ускладнює відкриття та роботу такого відділення, є відсутність у закладі власної кухні. Але міська влада активно вирішує це питання.
Проте поряд із потребою у нових фахівцях актуальною залишається й необхідність у поліпшенні матеріально-технічного забезпечення. Ірина Заботкіна розповідає, що коли готували бюджетну документацію на 2013 рік, просили передбачити фінансування в обсязі 1 млн. 513 тисяч гривень, з розрахунку — на дві групи по 16 дітей. Закладали мінімальні потреби, до яких не ввійшло ні перевезення дітей, ні купівля меблів. Тож зрозуміло, що центру визначеної суми на все не вистачить. Про це має подбати Кіровоградська міська рада, до фінансового відання якої належить цей центр.
Проте заступник голови облдержадміністрації Галина Пастух переконана, що міська влада працює в цьому напрямі не досить активно. Мовляв, на відміну від Кіровограда, в інших обласних центрах такі заклади вже працюють на повну силу.
До центру часто приходять учні загальноосвітніх шкіл. Втім, від початку спілкування школярі не знають, як поводитися з такими дітьми. А вчителі пробують їх навчити словами: «Не бійтеся їх!». І страх перед дітьми з особливими потребами, і зверхнє ставлення до них мають бути викорінені як серед школярів, так і серед самих вчителів.
Тим часом проблемами юних кіровоградців, які мають особливі потреби, переймаються благодійні громадські організації. Такі як Кіровоградська обласна благодійна організація «Милосердя», ГО «Серце матері», Міжнародна християнська спілка сім’ї та молоді «WMCA», обласне об’єднання батьків дітей з особливими потребами, обласна організація інвалідів «Народна академія творчості»…
Член Міжнародної християнської спілки сім’ї та молоді «WMCA», волонтер та програмний координатор Аліна Степаненко презентувала учасникам круглого столу американську, перекладену й адаптовану до українських реалій навчальну програму «Не смійся з мене», що містить аудіо-, відео- та навчальні матеріали для позакласного навчання. Її вже затверджено Міністерством освіти і науки України, тож на законних правах може використовуватися в школах.
Надати допомогу в організації ознайомлення з програмою в Кіровограді зголосилося управління освіти. У чому саме полягатиме допомога, покаже час. Та оскільки програма вже має гриф Міносвіти, її можна запроваджувати ще під час підготовки вчителів.
Голова КОБО «Милосердя» Алла Лелека переконана, що не можна спокійно спостерігати, як діти з обмеженими можливостями та їхні батьки залишаються наодинці зі своїми труднощами та проблемами. Тому працівники й волонтери фонду намагаються допомагати дітям не лише конкретними справами, а й працювати системно над їх розвитком, над набуттям нових знань. Врешті — дарувати їм гарні емоції і настрій.
Іще одним моментом толерантності, про який так актуально говорити в оголошений Президентом України рік дитячої творчості, є проведення фестивалю талантів для дітей і дорослих з особливими потребами, наголошує голова громадської організації «Народна академія творчості» Ельміра Небесна. Під час круглого столу презентували відео, де дівчинка з ДЦП, Дар’я Безкоста малює пальцями ніг величезні полотна з квітами, тваринами, портрети. А виручені за її твори кошти йдуть на благодійну підтримку інших дітей-інвалідів. За словами Е. Небесної, талантів серед людей з особливими потребами багато. Малюючи, танцюючи чи вишиваючи, вони підтримують фінансово таких, як самі. А, власне, потреба фестивалю — не в отриманні фінансової допомоги, а передусім в знайомстві суспільства з особливими людьми, з їхньою, найчастіше, ексклюзивною творчістю.
Ще недавно для дітей-інвалідів на Кіровоградщині проводили такий обласний фестиваль, в якому, за словами директора обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Сергія Давидяка, щорічно брали участь близько 50 осіб. Вирішено, що фест має відбутися і цього року. А наступного — організують такий ще й для дорослих. На Кіровоградщині ще пам’ятають, коли на такі фестивалі зі своїми творчими доробками приїжджали не лише з сусідніх областей, а навіть із сусідніх держав.
КОБО «Милосердя» під час весняних канікул організувала для дітей-інвалідів екскурсію до пожежно-технічної виставки-музею територіального управління ДСНС. Діти побачили історичні експонати, ознайомилися з моделями пожежних машин, із захопленням розглядали захисні костюми рятувальників. Особливо вразила дітей діорама «Пожежа Єлисаветграда 1834 року». Гостям також дали можливість побувати в справжній пожежній частині, де вони змогли побачити сучасну пожежно-рятувальну техніку. А наостанок юним відвідувачам працівники музею подарували сувеніри та пригостили цукерками.
Ще один приклад небайдужості. У рамках нового соціального телепроекту «Я — ваша дитина!», що допомагає дітям, які залишилися без батьків, знайти нову родину, співробітники Кіровоградського обласного художнього музею разом із обласною державною телерадіокомпанією відвідали вихованців Маловисківської школи-інтернату. У рамках проекту це вже другий виїзд. Під час першого, в січні, музейні співробітники разом із тележурналістами побували в гостях у вихованців Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату (с. Пантаївка).
Тележурналісти прагнуть зробити проект справжнім презентаційним майданчиком для діточок, показавши дитину крізь призму її талантів.
Для тих, хто любить малювати, завідувач відділу музею — картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» — Анатолій Кімнатний запропонував майстер-клас з образотворчого мистецтва. Результатом колективної роботи став дивовижний фантастичний пейзаж, який прикрасить одне з приміщень закладу.
А завідувачка відділу науково-просвітницької роботи Олена Степанок і науковий співробітник Наталія Овчаренко провели майстер-класи з виготовлення виробів із тканини та вже традиційної ляльки-мотанки.
Чи будуть реалізовані обіцянки, що пролунали з вуст представників влади, громадських діячів, волонтерів та благодійників, — покаже час. Проте всі розуміють, що висловлені побажання взято не з порожнього простору, а з реальних проблем, з якими зіткнулися люди з особливими потребами. Зокрема, від функціональності реабілітаційного центру залежать умови життя багатьох сімей, адже інвалід потребує постійної уваги, на яку треба і здоров’я доглядача, і кошти. А від існування подібних фестивалів залежить творча самореалізація талановитих людей з особливими потребами, їх бажання творчо відбуватися в цьому житті.
І наостанок. Від наявності толерантності з боку суспільства кожна людина з особливими потребами зможе «вийти» за межі власної домівки чи інтернату, стати активним повноправним членом суспільства і показати, що навіть при різних можливостях люди можуть бути рівними.
Кіровоградська область
Факт
Зусиллями міста торік у Центрі проведено капітальний ремонт даху, опалювальної системи, групових приміщень та санвузлів, зроблено огорожу. Загалом на суму майже 1 млн. грн. Матеріально-технічна база зміцнена на 112,5 тис. грн., з яких 100,5 тис. грн. — за рахунок коштів місцевого бюджету, у тому числі понад 29 тис. грн. — за рахунок благодійної допомоги, і 11,9 тис. грн. — за рахунок коштів держбюджету.
Факт
Міським бюджетом на утримання центру в 2013 році передбачено трохи більш як 616 тис. гривень. Цих коштів достатньо для того, щоб 15 штатних спеціалістів центру надавали амбулаторні послуги всім охочим. А таких — дітей з особливими потребами — налічується понад тридцять. Однак головним завданням є відкриття відділення цілоденного перебування, щоб діти-інваліди мали можливість перебувати в центрі, отримувати кваліфіковану допомогу та реабілітацію протягом робочого дня, а потім поверталися в сім’ю.
Заняття в центрі.
Додаткові потреби Центру визначають голова облдержадміністрації Андрій Ніколаєнко та міський голова Кіровограда Олександр Саінсус.
Фото з архіву управління інформаційної діяльності Кіровоградської ОДА
