«Коли вдома заквітнуть древа» – доступні кінопокази солідарності від фестивалю «ФІЛЬМА»

«Коли вдома заквітнуть древа» – доступні кінопокази солідарності від фестивалю «ФІЛЬМА». благодійний фонд аік, доступність, збройний конфлікт, міграція, фестиваль фільма

«Коли вдома заквітнуть древа» – доступні кінопокази солідарності від фестивалю «ФІЛЬМА». благодійний фонд аік, доступність, збройний конфлікт, міграція, фестиваль фільма

Благодійний фонд АІК виступив інформаційним спонсором Фестивалю феміністичного кіно «Фільма». Цього року на знак солідарності з усіма, хто втратили або були вимушені покинути домівки через війну, єдину цьогорічну програму фестивалю – «Коли вдома заквітнуть дерева» – було присвячено темі міграції в умовах збройних конфліктів.

Фестиваль відбудеться онлайн з 24 листопада по 9 грудня включно.

Один з головних принципів роботи фестивалю — доступність. Тому перегляд фільмів є безкоштовним та не обмежується територіально. Всі фільми мають розширені українські (SDH) та англійські субтитри. Для стрічок «Пам’ятати запах Маріуполя», «Лють черепахи» та «Я перепливла Інгурі» буде доступний звукоопис українською мовою.

Фільми можна переглянути на сайті фестивалю, на якому можна змінювати контрастність та монохромність шрифтів та зображень.

У добірці стрічок представлені 8 робіт автор_ок з різних країн та контекстів. У них зображені різні досвіди міграції та проживання війн і збройних конфліктів, але схожі болі від втрату дому. «Фільма» впорядкували фільми для перегляду так, аби вони складалися в одну метаісторію про втрату домівки й довгий шлях назад до рідного краю:

  • «Пам’ятати запах Маріуполя» Зої Лактіонової та «My Favorite Job, 2022» Сашка Протяга – є рефлексіями режисер_ок про втрату рідного для них Маріуполя, окупованого Росією навесні 2022 року.
  • «Кінохроніка 63 – Потяг тіней» словенського колективу Кінохроніки, «Пурпурове море» Амель Аль-Закут і Халеда Абд-аль-Уахеда та «Краєвид жаху» Касі Герц – про небезпеки, часом смертельні, які можуть спіткати шукач_ок притулку.
  • «Я перепливла Інгурі» Ануни Букія та «Лють черепахи» Парі Аль-Калькілі – сповнена розчарування і смутку подорож до окупованого дому.
  • «Провулок центральної телефонної станції, 5» Анірбана Дутти – про крихке сподівання повернути собі спогади про дім, примиритися з болем від його втрати».

«Ми назвали програму «Коли вдома заквітнуть дерева», бо віримо, що у кожному місці залишаються сили для відновлення. І як пагони дерев, відчуття дому проросте і розквітне знову, попри усі спроби його знищити. Ми мріємо, щоб усі, хто прагнуть повернутися, знову побачили цей квіт».

Підписуйтесь на фестиваль «Фільма» у соціальних мережах та слідкуйте за оновленнями!

Фейсбук: facebook.com/filmafest

Інстаграм: instagram.com/filmafest/

На фото: Крупний план. Зелені та жовті кольори. На малюнку по всьому периметру зображені люди на травичці, ймовірно, у парку. Вирізняються з поміж всіх люди в чорному вбранні, яке можна сприймати як траурне. Вони застигли у позах сповнених болю. Посередині рожевим кольором вказані дати проведення фестивалю «з 24.11 по 9.12». Зверху білими літерами написано назву сайта фестивалю filmafest.org.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*