В Університеті «Україна» напрацьовано досвід організації інклюзивного освітнього простору

В Університеті «Україна» напрацьовано досвід організації інклюзивного освітнього простору. університет «україна», інвалід, інвалідність, інклюзивне навчання, інклюзія, person, human face, wall, smile, glasses, man, fashion accessory, clothing, necklace, woman. A person posing for the camera

В Університеті «Україна» напрацьовано досвід організації інклюзивного освітнього простору. університет «україна», інвалід, інвалідність, інклюзивне навчання, інклюзія

В Університеті «Україна» напрацьовано унікальний досвід інклюзивного навчання у співпраці із загальноосвітніми навчальними закладами. Проте цей процес ще не набув належного поширення в усіх ЗОШ та вишах України.

Інвалідність як соціальна проблема

За даними Української Гельсінської спілки та Міністерства соціальної політики, в Україні станом на 2016 рік загальна кількість людей з інвалідністю, без урахування тимчасово окупованих територій Криму та Севастополя, становила 2 568 532 особи, або 6% у загальній структурі постійного населення країни (42,9 млн. осіб). Зокрема, людей з інвалідністю І групи — 251 833 особи; людей з інвалідністю ІІ групи — 915 891 особа; людей з інвалідністю ІІІ групи — 1 249 683 особи; дітей з інвалідністю — 151 125 осіб (44% — дівчатка, 56% — хлопчики).

Унаслідок поширення захворювань кількість дітей з інвалідністю невпинно зростає. Лише протягом 2016 року її встановлено 16 тисячам неповнолітніх. Понад чверть дітей з інвалідністю перебувають в інтернатних закладах, на утримання яких держава щороку витрачає до шести мільярдів гривень. Левова частка коштів іде не на потреби вихованців, а на утримання будівель, оплату комунальних послуг, заробітну плату персоналу тощо.

Попри задеклароване запровадження інклюзивного навчання, кількість неповнолітніх, котрі навчаються в таких умовах, є низькою. Із 151 125 дітей з інвалідністю шкільного віку 2 700 (1,8%) навчаються в інклюзивних класах, 5 200 (3,4%) у спеціальних класах, майже 40 000 (26,5%) в інтернатах, 55 000 (36,4%) перебувають на індивідуальному навчанні. Переважна більшість загальноосвітніх шкіл і надалі залишаються архітектурно недоступними. Із 17 000 ЗОШ лише 91 школа має другий поверх, доступний для дітей, що пересуваються за допомогою інвалідних візків, а в 25% шкіл їм важко потрапити навіть на перший. Водночас інклюзивне навчання коштує дешевше, ніж навчання в інтернатних закладах — 20 тис. грн. на рік проти 80 тис. грн. відповідно.

Впровадження інклюзивного навчання в ЗОШ і вишах змінює сутність освітнього простору цих закладів, оскільки набуваються нові якості за призначенням, змістом і технологіями діяльності його учасників.

Так, виникає необхідність розширення рівня й обсягу освітніх послуг; забезпечення спеціальним обладнанням, дидактичними матеріалами; надання діагностичної і консультативної допомоги спеціалістів різного профілю; психологічного, адаптивного, медико-реабілітаційного та соціального супроводу; цілеспрямованої підготовки педагогічних працівників; залучення до цих проблем владних структур, органів управління освіти, громадських організацій, товариств, фондів, батьків.

Наступність — вирішальний принцип

Наступність є вирішальним принципом організації інклюзивного освітнього процесу в школі і ВНЗ. Найбільші труднощі виникають в учнів з інвалідністю у старших класах і після завершення навчання. Відсутність тісних контактів і співпраці педагогічних колективів ЗОШ і ВНЗ значною мірою визначає низький відсоток молоді з інвалідністю в загальній кількості студентів вишів.

Контингент студентів з інвалідністю Університету «Україна» зменшується з 2014-го по 2017 рік: у Києві — з 382 до 257, у територіально відокремлених підрозділах — з 616 до 435, а загалом з 998 до 692.

Нагальні потреби в налагодженні співпраці інтегрованих закладів освіти різного рівня обґрунтовують необхідність створення інклюзивного освітнього простору ЗОШ—ВНЗ, що мотивується потребою підвищення доступу до вищої освіти молоді з інвалідністю, забезпечення наступності, послідовності і безперервності навчально-виховного і реабілітаційного процесів у різнорівневих закладах освіти.

Інклюзивний освітній простір ЗОШ—ВНЗ — це співпраця всіх учасників інклюзивного навчання і добровільне делегування функцій навчальних закладів різних освітніх рівнів партнерам. Він має забезпечити наступність, послідовність і безперервність навчально-виховного і реабілітаційного процесів у закладах освіти інклюзивного типу.

Ефективне функціонування інклюзивного освітнього простору ЗОШ—ВНЗ потребує створення системи постійних соціальних контактів і конструктивної співпраці учасників навчально-виховного процесу різнорівневих закладів освіти, системи, спрямованої на здобуття якісної освіти і соціалізацію молоді з особливими освітніми потребами (Чайковський М. Є. Інклюзивний освітній простір як сучасний педагогічний феномен / М. Є. Чайковський. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : збірн. наук. праць. Вип. 15, кн. 1. — К., ІПВ НАПН України, 2011. — с. 16—24).

Нагальні завдання

Якими є нагальні завдання щодо організації інклюзивного освітнього середовища? І загальноосвітні школи, і виші мають дбати насамперед про уточнення на початку року контингенту та виявлення труднощів у навчанні зі встановленням необхідних індивідуальних програм супроводу навчання; налагодження співпраці психологів ЗОШ—ВНЗ для забезпечення наступності індивідуальних психокорекційних заходів; організацію роботи з батьками студентів і учнів з інвалідністю; застосування спеціальних комп’ютерних програм для різних нозологій (JAWS та NVDA, шрифт Брайля — для слабозорих, «Живий звук» — для слабочуючих), а також подбати про архітектурну доступність для візочників. Крім того, вони мають подбати про проведення спортивних, культурних, творчих, наукових заходів для різновікових груп учнів та студентів з метою створення мікросередовища інклюзивного освітнього простору.

Тільки за умови позитивного вирішення цих завдань більшістю ЗОШ і ВНЗ України можна стверджувати про реалізацію концепції інклюзивної освіти в цілому.

З досвіду роботи нашого колективу

Професорсько-викладацький склад Університету «Україна» вже напрацював певний арсенал форм і методів такої співпраці.

Так, колектив Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій (МІЕСТ) спільно з Мелітопольським центром реабілітації змішаного типу для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, пропагуючи інклюзивну освіту, проводять спільні заходи з фізичної та соціальної реабілітації. Центр є головною базою навчальних та магістерських практик мелітопольських студентів. Більшість співробітників центру — випускники МІЕСТ.

Цікаві та результативні заходи проводять у Рівненському інституті, залучаючи партнерів, які навчають дітей з інвалідністю. Серед них — семінари «Особливості роботи з молоддю з вадами слуху», «Інтеграція та самореалізація осіб з інвалідністю», заходи для дітей з інвалідністю «Добро на Різдво», «Парафест Рівне-2016».

На базі Миколаївського міжрегіонального інституту організовано постійні методичні консультації та інформаційну допомогу педагогам-дефектологам, які працюють в умовах спеціального та інклюзивного навчання в школах міста.

У Хмельницькому інституті соціальних технологій (ХІСТ) запроваджено комплексну співпрацю з усіма загальноосвітніми закладами Хмельницького, де навчаються діти з інвалідністю. Проведено низку екскурсій для студентів першого курсу ХІСТ Університету «Україна» до спеціалізованої загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 8 та Хмельницької спеціальної загальноосвітньої школи № 33 з метою формування у студентів толерантного ставлення до осіб з інвалідністю та ознайомлення їх зі специфікою роботи загальноосвітнього закладу, де навчаються діти з інвалідністю. Студенти ІІІ—ІV курсів спеціальностей «Соціальна робота», «Психологія», «Здоров’я людини» та «Фізична реабілітація» в рамках проходження практики провели виховні та просвітницькі заходи для вихованців цих закладів на теми «Права та обов’язки людей з інвалідністю», «Типи конфліктів та шляхи їх вирішення», «Ти — майбутній студент».

Викладачі та співробітники інституту в рамках роботи «Школи педагогічної майстерності» пройшли навчання з основ української жестової мови, на яке було запрошено перекладачів із Хмельницької спеціальної загальноосвітньої школи № 33, де навчаються глухі та слабочуючі діти.

У квітні 2016 року ХІСТ Університету «Україна» в партнерстві з представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні провів ІХ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Соціально-педагогічна робота в закладах освіти інклюзивної орієнтації».

Протягом 2016 року в академічних групах інституту було проведено виїзні виховні години на базі спеціальних ЗОШ для дітей з інвалідністю.

Педагоги Луцького інституту розвитку людини на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, Навчально-методичного центру профспілок Волинської області для вчителів загальноосвітніх закладів, соціальних працівників читають лекції, надають методичну допомогу з проблем запровадження нових технологій навчання методом соціального та правового захисту осіб з інвалідністю.

У Вінницькому інституті в контексті співпраці ЗОШ—ВНЗ відбулася зустріч із представниками Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Марії Покрови та батьками нечуючих дітей щодо проблем складання ЗНО та продовження отримання освіти, а під час проведення тижня до Міжнародного дня людей з інвалідністю представники Вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів «Поділля» завітали до імпровізованого кафе жестової мови.

Колектив Вінницького інституту реалізував кілька грантових проектів. Один з них сприяв покращенню навичок працівників суду щодо спілкування з людьми з інвалідністю через проведення відповідних тренінгів у Вінницькій, Київській, Хмельницькій, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях. Інший проект був покликаний створити Українську мережу блогерів з питань інвалідності та ВІЛ/СНІД. Ще один мав назву «Соціальні послуги доступності для осіб з інвалідністю з сільської місцевості». Крім того, у межах програми Фулбрайта в Україні нечуючі студенти мали можливість вдосконалити у Вінницькому інституті свої знання з англійської жестової мови завдяки професору Лайлу Кауфману (США, Канзас). А в рамках проекту «Українська жестова мова для працівників прозорих офісів» колектив Вінницького інституту провів тримісячні курси для працівників держадміністрацій міста.

Полтавським інститутом економіки і права було проведено два профорієнтаційні заходи із залученням учнів навчальних закладів-партнерів. Так, у Полтавському художньому музеї ім. М. Ярошенка відбулися публічні слухання «Адаптація осіб з інвалідністю до умов інтегрованого середовища в Україні». Запрошували полтавські колеги школярів на мистецький захід «Людина починається з добра», поетичний експрес «Виміри життя: від «А» до «Я», регіональний фестиваль творчості людей з інвалідністю «Сузір’я мрій».

Рівнодоступність… Цьому принципу інклюзії було присвячено місячник у базовій структурі Університету «Україна» в Києві. Великий інтерес викликала фотовиставка «РівноДоступність. Жити гідно всупереч долі», що представляла 18 історій — чоловіків, жінок і дітей із Швеції та України, які знайшли свій шлях у житті. Захід організували Посольство Швеції в Україні, Шведський інститут, ВГО «Національна Асамблея інвалідів України» та ВМУРоЛ «Україна». У межах проекту відбувся круглий стіл за участю київських ЗОШ інклюзивного типу «РівноДоступність: шведсько-український досвід з включення людей з інвалідністю в різні сфери життєдіяльності».

Крім того, в рамках виставки відбулися майстер-класи з жестової мови та виготовлення авторської ляльки.

Має свою історію співпраця Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» та школи № 168 з інклюзивним типом навчання міста Києва. Протягом 10 років у закладі впроваджуються принципи інклюзивної освіти. Цю місію школа взяла на себе завдяки співпраці з Університетом «Україна». Між університетом і школою з 2003 року діє угода про співпрацю, яка передбачає обмін методичними та науковими розробками з навчання в інклюзивному середовищі іноземних мов, літературного редагування, журналістської творчості, інклюзивного туризму. За ці роки педагоги школи напрацювали досвід, який переймають решта регіонів. Всеукраїнська благодійна організація «Благодійний фонд Петра Порошенка» за основу моделі впровадження інклюзії в Україні взяла саме досвід школи № 168, де вже діють 22 інклюзивні класи. Для того щоб створити комфортні умови навчання для всіх, школа постійно шукає додаткове фінансування, а також бере участь у деяких проектах Університету «Україна». Зокрема, йдеться про Програму посольства США для фахівців з інклюзії; грант ПРООН — глобального екологічного фонду на участь у міжнародній конференції з комунікації в Японії; програму стипендій (три гранти) з вивчення англійської мови від посольства США для 60 учнів; літні школи з вивчення англійської мови за методикою наших викладачів (за рахунок грантів, наданих держдепартаментом США).

Об’єднує фахівців різних напрямів діяльності, котрі втілюють принципи інклюзії в Україні, щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі у світлі реалізації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю». Відбулося вже шістнадцять таких зустрічей. Великий інтерес в учасників заходу викликали гострі і, водночас, програмні доповіді президента Університету «Україна» Петра Таланчука та Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, голови Національної асамблеї інвалідів України Валерія Сушкевича. Рішення конференції стали підґрунтям для подальшого втілення інклюзії в освітню діяльність університету та партнерських відносин із загальноосвітніми закладами, Національною асамблеєю інвалідів України, Міністерством освіти і науки, Міністерством соціальної політики, Міністерством юстиції, Фондом соціального захисту інвалідів, Київською міською державною адміністрацією, Інститутом спеціальної педагогіки НАПН, Українським товариством глухих, Всеукраїнським центром професійної реабілітації інвалідів, котрі виступили організаторами та дієвими учасниками науково-практичного форуму. З метою мультиплікації напрацьованого досвіду та розбудови інклюзивного освітнього простору в Україні необхідно об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін. Використання дієвих форм співпраці ЗОШ та вишів сприятиме реалізації принципів наступності, послідовності та безперервності навчально-виховного та медико-реабілітаційного процесів в освіті людей з інвалідністю.

Антоніна Коротєєва, проректор з навчально-виховної роботи Університету «Україна», кандидат економічних наук, професор.

„Голос України”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*