Військовий із Закарпаття Василь Штефко 6 місяців був на фронті у Запорізькій області. Чоловік втратив ноги, коли був закордоном на роботі. У березні цього року Василь Штефко долучився до 128 гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Тоді ж його разом з іншими відправили боронити Україну від російських військових.

Євген Компанець (43 роки) пересувається на візку, після травми чоловік не може ходити. Разом з дружиною Тетяною (44 роки) і дочкою Яною (24 роки) Євген щодня готує вареники, млинці, випічку та інші смаколики для бійців, які боронять нашу країну на полі бою. Сім’я не отримує коштів за свою працю, все роблять від душі. За останній час родина…

Роман Кашпур родом із Хмільника. 2016-го року він добровольцем пішов боронити Батьківщину. Через рік підписав контракт зі ЗСУ. 2019-го отримав поранення — поблизу Марʼянки наступив на протипіхотну міну. У результаті втратив частину ноги.

Волинянка Майя Москвич привезла з Ігор воїнів, які нещодавно відбулися у США, три золоті медалі для України і повернулася на фронт здобувати наступну перемогу. Під час короткотермінового перебування ветеранки російсько-української війни і водночас бійчині Збройних сил України у Луцьку «Сила правди» записала з нею інтерв’ю.

Навіть втрата руки або ноги не стає на заваді нашим захисникам, якщо вони повертаються до війська. Після протезування герої знову беруть до рук зброю і вирушають на фронт. А українські протезисти за роки війни набули неабиякого досвіду та майстерності. І нині, після 24 лютого, допомагають усім.

2015 року Олександр Фештрига отримав 5 поранень в АТО. Він втратив око та мав травму черепа. Лікарі казали, що він більше не зможе навіть бігати. Та Олександр нікого не слухав: відновився та знову поїхав на фронт — у свою легендарну 93-тю бригаду «Холодний Яр», де служив до свого останнього виходу в розвідку.

Колишній доброволець Правого сектору і розвідник ЗСУ Дмитро Гержан втратив ногу під час спецоперації з вивезення бойовика Цемаха. Але з початком відкритого російського вторгнення повернувся на війну. Цього разу — з сином та рідним братом.

Втратив ногу та ушкодив хребет, але після піврічного лікування повернувся на передову. Розвідник із позивним “Рибак” категорично відмовився від статусу демобілізованого за станом здоров’я. І переконав, що протез не заважатиме виконувати бойові задачі.

Волонтер-инвалид из Днепра Наталия Павловна всеми силами пытается помогать украинской армии.

Об этом на своей странице в Фейсбуке написал пользователь Андрей Николаевич.