У Дніпрі для дітей з інвалідністю та вадами ментального розвитку влаштовують арттерапію. Заняття проходять у центрі інклюзивної творчості «Арт паралелі». Малювання допомагає таким дітям самовиражатися та долати стрес. Також це можливість поділитися своєю творчістю. До Дня молоді роботи вихованців центру презентують дніпрянам на художній виставці.
Лучанці Мюді Таран – 85 років. Велику частину життя вона присвятила роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, інтегруючи їх у повноцінний навчальний процес. Спеціально для них вона розробила власну корекційну методику.
За допомогою праски та воскових олівців малює свої картини кам’янчанин Кирило Богданюк. За його словами, також він навчає цій техніці малювання у художній студії, яка працює на базі навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти “Кам’янець-Подільський державний інститут”.
Художник-самоучка з Курахового Володимир Яницький, незважаючи на вкрай слабкий зір, пише картини олією і з 2014 року допомагає українським військовим.
Менш як за півроку Петро Гольонко із Сарн створив понад 90 картин.
Бажання малювати прийшло раптово. Через травму чоловік має інвалідність, тож пензлик тримає зубами. Проте найперше творить свої роботи душею.
“Намалюю тобі любов”. Так називається серія картин юної художниці зі Львова. Понад 20 полотен створила 15-річна Андріана Чухній, яка народилася із синдромом Дауна. Нині художниця готується до персональної виставки у рідному Львові.
28-річний житомирянин Дмитро Галич – людина із інвалідністю. У нього дитячий церебральний параліч. Та попри це, він – професійний художник. Опанував фах графічного дизайнера і займається образотворчим мистецтвом: пише портрети, ікони та виготовляє репродукції.
Про те, що її дитина не така, як усі, бердичівлянка Наталія Мазяр дізналися не одразу. Народивши здорового хлопчика Артема, батьки й подумати не могли, що вже через два роки дізнаються приголомшливу новину: їхній син – особливий, бо не сприймає світ так, як звичайні здорові діти. А все тому, що у маленького бердичівлянина після обстежень…